Я працюю перукарем, багато років я безкоштовно підстригала свекруху і сестру чоловіка, бо вважала, що в родині має бути саме так. Але коли зовиця з чоловіком допомагала мені з ремонтом – зажадала, щоб я їй за це заплатила. Я для себе вирішила, що тепер, якщо вони до мене прийдуть, буду брати з них оплату чітко за прайсом. І коли я таке зробила, свекруха і зовиця перестали зі мною спілкуватися

Я одружена вже вісім років, працюю перукарем вже більше десяти років. Сімейні цінності і спокій в родині для мене є дуже важливими, тому всі ці 8 років я абсолютно безкоштовно підстригала і фарбувала свекруху і її дочку. Через рік після нашого весілля, сестра чоловіка теж вийшла заміж. І в полку безкоштовних клієнтів прибуло: я стало безкоштовно приводити в порядок волосся чоловіка сестри мого чоловіка і його матері.

Я люблю свою роботу, мені подобається робити людей гарними. Звичайно, мене трохи коробило, що ніхто з них ні разу не приніс навіть шоколадки і хоч для годиться не запитав, скільки треба заплатити за мої послуги. За матеріалами.

Але чоловік мене заспокоював: «Ми родичі, потім і вони нам у чомусь допоможуть». Ми з чоловіком недавно взяли квартиру в кредит. Всі наші накопичення вклали, щоб оплатити половину вартості квартири. Природно, на хороший ремонт грошей у нас не було. Тоді чоловік і вирішив звернутися до своєї сестри за допомогою: вони з чоловіком якраз вміють ремонти, а у мами чоловіка свій магазин будматеріалів.

Ми їм зателефонували, пояснили ситуацію і попросили нам допомогти. Ні, ми не вимагали щоб вони повністю зробили нам ремонт абсолютно безкоштовно і матеріали для ремонту за півціни. Просто попросили у вільний час приїхати до нас і трохи допомогти. Свекруха сестри чоловіка з радістю зробила нам знижку на шпалери, клей і фарбу. Вона виявилася єдиною нормальною людиною, здатною на почуття вдячності.

Зовиця з чоловіком приїхали до нас в суботу. Сестра чоловіка ще напередодні зателефонувала мені і попросила взяти фарбу з салону. План її був такий: я її фарбую, тим часом наші чоловіки обклеюють дитячу і кухню, а як процес фарбування буде закінчений, вона приведе стіни в спальні в порядок. Все так і пройшло. Ось тільки, коли вони закінчили, виставили нам рахунок за зроблену роботу.

Я була ошелешена таким поворотом. Адже коли ми просили їх допомогти, про оплату мови не йшла, вони самі сказали:

– Не хвилюйтеся про гроші, ми ж не чужі.

Як виявилося, ця фраза мала на увазі знижку в 10% на їх роботу. А що найприкріше, вартість фарбування, яке я їй зробила в той день, з лишком перекривала ту суму, яку вони мені озвучили. Я їй це і сказала. А за словами сестри чоловіка, це я повинна їй платити за те, що вона дозволяє мені використовувати себе в якості моделі. Звичайно, якби я тільки вчилася – питань би не було, але ж я – перукар зі стажем, і абсолютно не потребую моделей. Чоловік віддав їм гроші і вони пішли.

Я для себе вирішила, що тепер, якщо вони до мене прийдуть, буду брати з них оплату чітко за прайсом. Через два місяці сестра чоловіка прийшла до мене в салон. Вона гепнулася в крісло і сказала:

– Мені коріння підфарбувати і стрижку, як зазвичай. Я назвала їй суму та попросила оплатити адміністратору. Вона обурилася, відколи це вона повинна платити, та й дорого це для неї:

– Та ти що, ми ж рідня. Про які гроші може йти мова? Скажи, що ти пожартувала?

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

Loading...