У мене був недобрий чоловік. Коли ми з ним розлучилися, то такий спокій був на душі, навіть заміж не хотілося, нікого я не шукала. Так я і стала жити – робота, дім, дитина. Син виріс, йому вже за 30 років, закінчив інститут, одружився, у нього троє дітей і кредит. А у мене почалися проблеми, нездужаю трохи, часто в стаціонарах лежала. Прошу сина приходити до мене частіше, або нехай невістка хоч приходить тоді, коли мені недобре – прибере, приготує. А син з невісткою змовилися і зателефонували моєму колишньому чоловікові, бо в нього багато грошей. Якби я знала про це, то ніколи б не попросила у дітей допомоги

 

Але він мені такий байдужий та недобрий, навіть не передати словами. Сказала синові – ні за яких умов я не повернуся і не стану жити з цією людиною, яка зіпсувала мені багато років життя. Але він ображається за батька і каже: «Ну тоді і нас не проси про допомогу. У батька і гроші є, і він радий за тобою доглядати, а ти щось там придумала собі – значить, не потребуєш допомоги. Пора вже забути старе, батько в кращу сторону змінився!»

Але як я прийму в будинок того, на кого дивитися не можу. Я не зможу бачити його щодня. Як мені синові все це пояснити, щоб мені ще з дітьми не посваритися через нього. А син бачу так розсердився на мене, ще й невістка його підмовляє.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩

 
Loading...