Коли син одружився і залишив нас, я став дружину просити, щоб ми продали квартиру і поїхали в село жити, але вона відмовилася, погодилася купити лише маленьку дачу. Тільки ось літо, проведене на дачі, у неї не викликало захоплення. Садити та солити огірки на зиму, виявилося їй не по душі. Для неї було головне щоб був телевізор для серіалів. Я порався сам у городі, а дружина все літо просиділа перед телевізором. А цієї весни вона мені зовсім сказала, що я можу жити сам на тій дачі хоч цілий рік і я вирішив спробувати

 

А якось я чекав в гості дружину, сам все наготував, а вона ввечері дзвонить, і як завжди говорить, що їй недобре і не приїхала, замість неї прийшла сусідка, та й залишилася. Ось з цього дня і почався у нас роман.

Додому я так і не повернувся, заїжджаю тільки разів зо два-три на місяць, дружині кажу, що саджу щось на городі, збираю врожай, та й курей я вже там завів і кроликів, щоб мати своє господарство, адже молоко можна тут в бабусь теж купити, в цих будинках багато людей живуть цілий рік, є грубки для опалення. Хоча в загальному і наче правду кажу.

З моєю сусідкою мовчимо, як можемо, начебто поки чуток по селу немає, але вже поглядають на мене скоса. Або мені так здається?! Багато хто знає, що я одружений, багато хто знайомий з моєю дружиною, коли та в магазин ходила.

Але я хотів би не зважати на всі ці заборони, розлучитися з дружиною і одружитися з сусідкою. Я про це їй ще не говорив, вона б зраділа, але тримає мене одне – а що скажуть люди про мене.

Хоча життя таке коротке, що іноді хочеться бути рішучішим і будувати своє щастя навіть на старості років.

Як я вже і говорив – приїжджають до мене друзі, вони наші спільні з дружиною, боюся, що вони встануть на її сторону, відмовляться від мене, відвернуться. Сумно за саму сусідку, адже її тутешні бабусі засмучуватимуть щодня своїми плітками, мовляв – розлучниця, а вона тримає марку перед усіма.

Трохи й шкода свою дружину, адже ці всі процедури з розлученням мало приємні, але зате я точно залишу їй всю квартиру. Я думаю, що наше розлучення вона легко сприйме. Не знаю, як до всього цього поставиться син, хоч він нами зараз зовсім не цікавиться, лише телефонує рідко. І все ж – стоїть якесь хвилювання нового життя, щось не пускає мене, не дає зробити вибір правильний. Що мені робити? Адже фактично життя у мене тільки починається, хоча я вже немолодий! Та й дружина зовсім відвернулася від мене.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩