Я вирішила відмовитися від своєї спадщини і мамину квартиру віддати своїй рідній сестрі. Я знаю, що їй ця квартира потрібна, адже вона виховує сама двох дітей. А коли прийшла додому, то задумалася: а що мені на це скажуть чоловік і мати його

 

– Ну ти даєш! – сварить якось Іванку її подруга. – Їй – потрібніше, а тобі? Ти працюєш з раннього ранку до пізнього ве6чора, дитину свою єдину тижнями не бачиш, ходиш в одних джинсах взимку і влітку, підробітки шукаєш постійно, поки сестриця твоя вдома сидить, себе шкодує? Чому ти не хочеш пожаліти себе і своїх близьких? Діли спадщину материну за законом, а сестра потім хай як хоче – так і живе.

– Мені простіше! – стоїть на своєму Іванка. – У мене чоловік є, дитина все ж одна, свекруха допомагає нам в усьому, підтримує завжди. Я молодша і здоровіша сестри, вона з дитинства у нас слабка. А найголовніше – не хочу псувати відносини зі своєю рідною сестрою Адже ми з нею єдині близькі люди залишилися після того, як мами нашої не стало. Більше у нас нікого немає.

А як вважаєте ви: відмова від спадщини на користь тих, кому “потрібніше” – це вірне рішення? Іванка – молодець? Вона не хоче заради грошей псувати стосунки з сестрою.

Або дійсно треба було ділити спадщину за законом, без сентиментів та жалості якоїсь, думати про себе і свою дитину насамперед? Були б це надлишки, непомітні в сімейному бюджеті – ну, тоді можна було допомогти невезучій рідній сестрі. Але ж не на шкоду собі та своїм рідним людям.

А так – нерозумно вчинила, та й годі. І боягузтво: боязнь відстояти свої права, посваритися з сестрою, але ж своя сім’я це ж головне в житті.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – rieltor.


Джерело

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩