30 січня в мене буде день народження, я вирішила прибрати в квартирі. Все складала і мила, а потім дійшла до стола чоловіка. Перебираючи папери, знайшла книгу, в ній було багато грошей. Я не могла дочекатися, коли чоловік повернеться з роботи, щоб дізнатися правду про все

Мій чоловік ще в молодості був дуже симпатичним, я якось зовсім не вірила ніколи, що він обере в дружини саме мене.

Ми зіграли з Тарасом весілля, згодом у народилися дітки і почався буденний побут, як в усіх сім’ях.

У Тараса хороша робота та зарплата – він керівник відділу досить таки великої фірмі, контролює усю поставку товарів, відвантаження-розвантаження і всі суттєві процеси на їх виробництві.

Робота у мого чоловіка зовсім непроста, але завжди можна на чомусь заробити, крім основної оплати. Але всі гроші він віддавав завжди мені, хоч я і не просила все до копійки.

Тарас завжди говорив, що у нього на роботі чоловічий колектив, ну є там пара заміжніх. Але з півроку тому, з нагоди ювілею фірми, їх директор організував досить таки великий корпоратив у великому ресторані. Запрошені були співробітники з дружинами та чоловіками. І я побачила скільки там молодих жінок. І без другої половинки, вони ще не заміжні, самотні. А одна постіно була біля мого Тараса, вона до нього часто підходила, як тільки я кудись йшла, вони сміялися, так мило спілкувалися, наче мене й немає поряд.

Загалом, після того я стала сумніватися в Тарасові. Я часто переглядала телефон. Наче там лише чоловічі імена були. Але не факт, що за якимось Миколою немає молодої красуні.

Вирішила я на днях зробити прибирання. І не просто генеральне, а грандіозне, щоб все помити, почистити, перебрати і викинути речі, які вже давно не потрібні мені. Щоб винести все непотрібне з дому. Мила, прибирала і дійшла до робочого столу чоловіка, прибирала у нього по шухлядах. Канцелярія, якісь папери, в загальному, усякий непотріб. А в нижньому ящику – книжки, багато його речей ще зі студентських часів.

Стала я їх оглядати – може викинути щось потрібно. А в одній книжці на сторінках квадратний виріз з великими купюрами, загалом грошей там було чимало, я не очікувала такого.

Коли чоловік прийшов додому, я не втрималася, запитала про цю знахідку. Чоловік почав виправдовуватися, незадоволено сказав, що як я могла лізти до його речей, що він мені на шубу гроші збирав, щоб подарувати на день народження, яке в мене в кінці січня буде, а тепер я її точно не побачу вже, адже він образився через цю ситуацію.

Я не вірила Тарасові. Я думаю, що є інша, от їй він може й на шубу збирав, це скоріш за все, бо я ніколи чоловікові не говорила, що хочу шубу, я навіть не думала про це, у мене ніколи не було бажання купити шубу, я на цьому й уваги не акцентувала, думаю, що Тарас якщо і хотів її купити, то тільки для іншої жінки.

Зараз ми з Тарасом навіть не розмовляємо. Він робить якийсь ображений вигляд за те, що я «рилася в його речах і зіпсувала сюрприз для себе», а я йому просто не вірю. Він і так міг мені купити шубу, я бачу його очі і відчуваю, що є інша. Але нічого не можу сказати, бо сама не знаю всієї правди.

Як тут розібратися в усьому? Але так далі не може тривати.

Фото ілюстративне.


Джерело