Того дня я повернулася з роботи і побачила, що Степан вже дома. Такого в нас ніколи не було. Вони з Вірою мило спілкувалися на кухні, і навіть не зауважили, що я вже поруч з ними. Сестра, як тільки могла, намагалася “виконати обіцянку”, яку одного разу сказала не обдумавши

Того дня я повернулася з роботи і побачила, що Степан вже дома. Такого в нас ніколи не було. Вони з Вірою мило спілкувалися на кухні, і навіть не зауважили, що я вже поруч з ними. Сестра, як тільки могла, намагалася “виконати обіцянку”, яку одного разу сказала не обдумавши.

– Привіт, Анастасіє! – сказала Віра і кинулася обіймати свою старшу сестру! – Як я рада, що нарешті виросла і зможу жити дорослим, самостійним життям!

– Ну, зовсім дорослого та самостійного життя я тобі не обіцяю, – сказала Настя, постаравшись показати серйозність на обличчі. – Ти житимеш у мене і будеш мені все доповідати про свої справи! А інакше я поскаржусь на тебе мамі!

– Та ти завжди була ябедою! Гаразд, все буде нормально! А де Степан? Ви ще разом? Він ще не втік від тебе?

– А що таке? Він на роботі! Додому прийде тільки ввечері, і ти не втручайся в наші стосунки!

– А я в щось втручаюся? Ти боїшся, що я заберу у тебе Степана?

– Нічого я не боюсь! Ти просто нікуди не втручайся.

– А в мене тепер зовсім інші турботи! Мені треба до університету вступити!

– От і добре!

Настя розуміла, що всі проблеми у стосунках із молодшою ​​сестрою Вірою у неї ще з самого дитинства. Різниця в них 5 років. Віра завжди любила сперечатися та протистояти. У той час як Настя була зовсім іншою – вона була дуже спокійною та тихою.

Але Настя не хотіла поступатися, бо вона старша, а Віра постійно висувала вимоги, з якими Настя не погоджувалася.

Настя згадала розмову, що відбулася п’ять років тому.

– Ось коли я виросту, я в тебе обов’язково нареченого заберу! – Розсердившись, сказала Віра. – Степан мені самій дуже подобається!

– А тобі завжди подобалося те, що мені належить. Іграшки мої подобалися у дитинстві. Тепер уже до моїх хлопців дісталася!

– Ось побачиш, Степан на мені одружитися!

Настя так не хотіла, щоб Віра жила в неї під час вступних іспитів. Але мама вмовила її.

Віра ходила як господиня трикімнатної квартири, яку зовсім недавно Настя і Степан купили в іпотеку.

Увечері з роботи прийшов Степан. Він привітався з Вірою, і вони сіли вечеряти. Весь вечір Настя спостерігала за тим, як спілкується чоловік із її молодшою ​​сестрою. Їй увесь час здавалося, що молодша сестра намагається підморгнути її чоловіку. Кожен погляд, який Віра кидала на Степана, вона сприймала як щось погане.

Настя намагалася заспокоїтися, але їй нічого не виходило.

І ось через три дні, коли Настя прийшла з роботи, вона побачила, що Степан прийшов раніше за неї. Такого ніколи не було.

– А нас сьогодні раніше з роботи відпустили! Ми зараз із Вірою про життя розмовляємо.

– І що ж ти цікавого дізнався про її життя? Вона, мабуть, тобі на мене скаржилася?

– Та ні, не скаржилася! Ми просто обговорювали плани Віри на майбутнє. А ти знаєш, що вона сама пише пісні та чудово грає на гітарі?

– Ні не знаю.

– Заспівай нам щось! – попросив Степан.

Віра взяла гітару і заспівала чудову пісню про сестру. Настя була здивована тим, наскільки талановита її сестра. Вона про це навіть не здогадувалася.

Насті стало соромно за те, що вона так погано думала про свою сестру, ревнувала її до свого чоловіка. Вона побачила сестру з іншого боку. Відкинувши всі погані думки, Настя почала спілкуватися з сестрою, і вони провели чудовий вечір.

Більше між ними немає непорозуміння. Настя намагається бути для молодшої сестри доброю подругою та людиною, на яку Віра завжди може покластися.

Тепер Настя стала для Віри людиною, яка завжди її підтримає і прийде на допомогу у скрутну хвилину.

Фото ілюстративне


Джерело