Я вірила у дружбу між чоловіком та жінкою, допоки подруга мого коханого не повідомила, що ваrітна від нього

Я завжди вірила у дружбу між чоловіком та жінкою, адже сама все життя дружила із хлопцями. Якою ж я була наївною, коли з легкістю відпускала свого коханого на зустрічі з його подругою…

Він спілкувався з нею ще до нашого знайомства. Зі слів Тараса, вони разом ходили у дитсадок, потім у школу, адже жили у сусідніх будинках і відповідно їх обох віддавали у найближчі заклади. Однак за роки ніяких романтичних почуттів так і не зародилося.

Тарас часто йшов на прогулянки із Світланою, те, що мене зрідка брав з собою мене ніяк не хвилювало. Все-таки у нас з нею мало спільних тем. Я не думала, що могла так сильно помилятися в них. Одного разу Тарас повідомив, що вони разом зі всіма колишніми однокласниками збираються у поїздку, провести зустріч випускників. Мене не запросив, а я й не напрошувалася. Звична річ, що там була Світлана, вони ж вчилися в одному класі.

Після тієї поїздки у хлопцеві щось змінилося, у поведінці, у розмові, я це відчувала, однак не могла зрозуміти до кінця, що не так. А через місяць мені прийшло повідомлення: «Нам потрібно поговорити. Світлана». Я відправилася у назначене місце.

– Я вагітна.

Це перше, що мені довелося почути з уст Світлани.

– Ну…Я тебе вітаю. А при чому тут я?

– Ти не зрозуміла…Я вагітна від Тараса.

– Яким чином??

– Тобі розказати звідки беруться діти? Пам’ятаєш ту поїздку, разом із нашими колишніми однокласниками? Так от тоді все і трапилося…

– Що трапилося? – не скажу, що я дійсно не зрозуміла, мені просто не хотілося до кінця в це вірити.

– Ти завжди такою була, недогадливою? Ми з Тарасом уже давно відчуваємо щось один до одного. Той вечір розставив крапки над і. Дивно, що він нічого тобі так і не розказав. Змушена казати тобі я: у нас буде дитина, будь добра, розійдися з ним.

– Якщо він мені дотепер цього не розказав, можливо, він не бажає зі мною руйнувати стосунки?

– Через жалість, не більше…

На цьому наша бесіда закінчилася, я поспішила додому, не могла більше її слухати. А далі відбувалася серйозна розмова із Тарасом…Він в усьому признався. Виявляється, вони уже понад рік, як будували дещо більше, аніж просто дружба.

Наш розрив я пережила дуже боляче, хоч побажала їм щасливого сімейного життя. А в дружбу між чоловіком та жінкою більше ніколи не повірю.

Джерело