Вже дійшло до того, що я в неділю ходила до сповіді, і обговорювала зі священиком життя дочки. Отець сказав не влазити в їх сім’ю, але мені здається, що я ще більше грішу, коли спостерігаю на цю ситуації збоку. Відразу після служби я знову навідалася до дітей в гості. Зять лежить, як барон на дивані, а моя Юля біля нього з підносом бігає

Вже дійшло до того, що я в неділю ходила до сповіді, і обговорювала зі священиком життя дочки. Отець сказав не влазити в їх сім’ю, але мені здається, що я ще більше грішу, коли спостерігаю на цю ситуації збоку. Відразу після служби я знову навідалася до дітей в гості. Зять лежить, як барон на дивані, а моя Юля біля нього з підносом бігає.

Прикро, коли у твоєму житті все складається не дуже добре, але ще гірше бачити, як через оду неприємну людину рідна дочка дармує своє життя, і відмовляється визнавати, що вона неправа.

Йтиметься про мого зятя, у якого, судячи з усього, немає ні сорому, ні совісті. Я тисячу разів казала Юлі: “Від такого треба бігти кудись подалі. У світі стільки гідних чоловіків, а ти обрала це непорозуміння, інакше не можу сказати”. А вона продовжує його виправдовувати та покривати. Сил моїх більше немає, ось слово честі. На думку Юлі, крім нього з нею ніхто зустрічатися не захоче. І здається, я знаю, чому в голові у дочки є подібні думки. Втім, розповім про все по порядку.

Я змушена була виховувати дитину без підтримки чоловіка. Дмитра не стало коли малечі виповнився рік. І після цих стосунків заводити нові бажання зникло, навіть не знаю чому. Але мені чудово жилося однією, а ось маму це дивувало. Вона виховувалась у консервативній сім’ї, де вийти заміж була метою номер один у житті, а якщо ти цього не зробив, то будеш засуджений. Особисто я дотримуюся іншої позиції і вважаю, що у світі жінка може обійтися без другої половинки.

Але мама вирішила не здаватися і знайти для своєї доньки нареченого. І добре б, якби це були дорослі та адекватні хлопці, які готові багато працювати та забезпечувати сім’ю, але мої очікування не співпали з реальністю від слова зовсім. Мене сватали до “синків маминих подруг”. В них вже закладено було, що дружина це – рабиня, при тому, що вони самі собою нічого не представляють. Я швидко відшила подібних екземплярів і продовжила спокійно жити далі.

І якщо переконати мене в важливості заміжжя мамі так і не вдалося, то моя дочка, наче губка, вбирала все те марення, яке говорила бабуся. “Онученько, тобі обов’язково треба знайти чоловіка, інакше ніяк. І найголовніше – бережи його як зіницю ока”.

Вона змогла закінчити університет з червоним дипломом, влаштуватися на роботу, а до того ж жила у своїй квартирі, що дісталася у спадок від батька. Струнка, з ангельським обличчям та волоссям до попереку. За нею бігало стільки розумних та перспективних хлопців. Одні дарували величезні букети квітів і водили по ресторанах, інші мали гарне почуття гумору і були розумні не по роках, треті дбали і оберігали, а вона обрала ледаря,

– Мам, у нього стільки планів і ідей на майбутнє, ось побачиш, він точно зможе досягти успіху.

Час минав, а далі мрій та порожніх слів справа не заходила.

Спочатку я хотіла м’яко і без сильного тиску натякнути моїй дівчинці на те, що це не найкраща кандидатура, а мене навіть не спромоглися послухати. Юля розум втратила від любові до цього Валентина, і незважаючи на всі мої умовляння і прохання вона не послухалася і потай розписалася з ним, коли я була на роботі. На цьому ґрунті сталася “буря”, але зрештою мені довелося здатися і прийняти її рішення.

З того моменту минуло чотири роки. І знаєте, як сильно я жалкую про те, що не змогла навчити доньку. Раніше вона любила прикраси, яскраво фарбувалася і стильно одягалася, а через нескінченні причіпки Валентина змінила стиль, почавши носити довгі спідниці, сорочки і пучок на голові. А до того з дівчини, яка може поставити на місце будь-кого і відстояти свої права, їй вдалося перетворитися на сіру мишку. Зять, відчувши владу, почав принижувати дружину, вимагати обслуговувати себе за повною програмою і продовжувати байдикувати.

Юля впевнена в тому, що крім Валентина ніхто на неї навіть не подивиться і робить все, аби не втратити такого принца на білому коні. Вона каже: “Мам, не лізь у наше життя. Ми дорослі, самі розберемося”.

Ага, розберешся ти…

Що робити в такій ситуації? Як відкрити дочці очі?

Фото ілюстративне


Джерело