Свекруха завжди хотіла жити в селі, а тут якраз трапився дуже непоганий варіант – будинок з ділянкою та з усіма зручностями, який продавався в тому ж селі, де живуть мої батьки. Ділянки розташовані поруч, розділяла їх лише межа, так що тепер наші батьки стали найближчими сусідами

Після нашого з чоловіком весілля між нашими батьками зав’язалася дружба, вони дуже добре ладнали між собою. І у нас з свекрухою склалися дуже добрі стосунки, за 5 років не можу пригадати жодного непорозуміння – ми дружили: у гості приїжджали вони до нас, ми до них, подарунки дарували один одному, зі святами вітали. Але зараз все змінилося і ми просто не знаємо, як бути.

Нам з чоловіком по 30 років, у нас є 3-річна донька та нещодавно я вийшла з декретної відпустки. Живемо ми у власній квартирі, яку взяли в кредит. Нам допомогли батьки з обох сторін.

Мої батьки живуть за містом, вони дали частину суми першого внеску, а другу половину презентували батьки Руслана. Свекруха зі свекром півтора роки тому продали свою міську квартиру, додали нам грошей на перший внесок, а на левову частину суми купили собі будинок.

Свекруха завжди хотіла жити в селі, а тут якраз трапився дуже непоганий варіант – будинок з ділянкою та з усіма зручностями, який продавався в тому ж селі, де живуть мої батьки. Ділянки розташовані поруч, розділяла їх лише межа, так що тепер наші батьки стали найближчими сусідами.

З колишніми сусідами мої батьки жили дуже дружно, там милі бабуся з дідусем жили. У них між ділянками навіть спільна криниця стояла. Мої по-сусідки допомагали літнім людям, діти ж у них далеко були. А літні сусіди нас, дітей, пирогами пригощали, могли приглянути за нами, коли батьки були у від’їзді.

Але нещодавно бабусі-сусідки не стало, а літнього батька забрала до себе молодша дочка. Будинок виставили на продаж. Моя мама свасі відразу про це сказала. Свекри зраділи, завдаток заплатили, квартиру продали, нам грошей додали і поїхали влаштовуватися на новому місці.

– Як добре, що не чужі люди будуть по-сусідству, а свої, – примовляли обидві пари батьків, – а дітям як зручно! Їдуть одразу до всіх. І внучці добре: обидві бабусі, обидва діди – поряд.

Раділи недовго. На початку цього літа свекор затіяв будівництво огорожі між ділянками. Це не сподобалося моїй мамі, бо з попередніми сусідами ніякої огорожі між ними не було.

– У нас Руслан один, а у вас, крім Ольги, ще двоє дітей, вони приїжджають, дітлахи по нашій ділянці шмигають туди-сюди. Чужа для нас дітвора, вибач, свахо.

Паркан поставили глухий, високий. Ми з Русланом не втручалися: батьки люди дорослі, роблять що хочуть. Але вийшло так, що нас теж втягли в цю не дуже приємну справу. Коли ми приїхали до батьків в гості, моя мама при Русланові почала розмову про цей паркан:

– Він нам чверть городу затінює, нічого толком і не росте, – каже вона. – Чим твоїм батькам завадили племінники твоєї дружини, що приїжджають раз на рік? Хіба це по-людськи? Ми їм будинок допомогли купити, а вони…

Цю розмову почула моя свекруха, яка якраз стояла за парканом:

– А що ти синові вимовляєш, – пролунав її голос через паркан, – ага, будинок вони допомогли нам купити! Ми за нього заплатили, та сто разів пошкодували вже про покупку. З такими сусідами!

І пішло-поїхало – порахували, хто і скільки нам на квартиру грошей дав, чиї діти скільки кущиків полуниці затоптали! Чий собака квіти зіпсував.

Ми не стали слухати цих сусідських розбірок, доньку зібрали та в машину. Але й у місті нам у спокою не дали.

Мама Руслана дзвонить синові та розповідає, як їй не пощастило зі сватами. І моя в свою чергу телефонує і скаржиться на те саме. В результаті вже і у нас з чоловіком почали псуватися стосунки. Намагаємося не звертати уваги, але вони нас накрутять і ми мимоволі зриваємось один на одного.

– Не подобається твоїм батькам сусідство, – кажу чоловікові, – нехай продають. Кредит візьмемо, віддамо їм гроші, нехай їдуть та купують собі інше житло.

– А чому мої повинні поїхати? – не зрозумів Руслан. – Твоїх теж щось не влаштовує!

Ось так і розвалюється наша сім’я через чужі розбірки,  і що тепер робити? Як убезпечити нашу сім’ю від цього всього?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Джерело