Постійно гуляємо з 2-річним синочком на майданчику у нашому дворі. Територія добре впорядкована, є кілька пісочниць, містечко з лазалками, гойдалки, каруселі – все, що треба діткам. У той день була похмура погода. Ми з Арсенієм йдемо з майданчика, я дивлюся – малий мій тягне в руці дивну вантажівку. Наче наша, але щось не те. Почалися дива. А тиждень тому вирахували, що й як. Ходить до нас на майданчик матуся – манерна, доглянута, на пальцях кільця, у вухах сережки

Постійно гуляємо з 2-річним синочком на майданчику у нашому дворі. Територія добре впорядкована, є кілька пісочниць, містечко з лазалками, гойдалки, каруселі – все, що треба діткам.

Із батьками познайомилися, з дітьми потоваришували. Компанія утворилася мам-діток, одним словом.

У той день була похмура погода. Ми з Арсенієм йдемо з майданчика, я дивлюся – малий мій тягне в руці дивну вантажівку. Наче наша, але щось не те. Придивляюся, точно, просто схожа. Он подряпина на кузові, а з іншого боку скол пластику, у нас таких не було.

Думаю, може, переплутав хтось, завтра з собою візьмемо, обміняємось.

Але наступного дня власник вантажівки не з’явився. Наш, такий самий грузовичок, безслідно зник.

Я б і забула про цю історію, але через місяць мені дівчинка з того ж майданчика пожалілася. У сина каталка раптово зламалася, каже. Вчора куплена. Потім ще одна – у доньки набір для пісочниці, цебра і лопатка, – обшарпаним став після прогулянки, як підмінили.

А тиждень тому вирахували, що й як.

Ходить до нас на майданчик матуся – манерна, доглянута, на пальцях кільця, у вухах сережки. Маленькі такі, скромні, у формі квіточок, з камінчиками. Не кожен здогадається, що понад десяток тисяч коштують. Манікюр завжди свіжий, із салону.

Маргарита звуть. Спілкується дружелюбно, але дещо зверхньо. Синові у неї два з половиною. Кумедний хлопчина.

Так от, коли вся ця історія трапилася, Маргарита ця впряглася раніше за всіх. Ціле розслідування організувала, чи не перепис іграшок робила на майданчику.

Виявилося, від себе підозру відводила. Таня – інша матуся з компанії, днями побачила, як ця Маргарита в іншому дворі промишляє. Зламану іграшку сина приносить і складає у спільну купу, а забирає з майданчика таку або дуже схожу саму нову. Чужу. Начебто випадково.

До речі, останній тиждень у нашому дворі Маргарита не з’являлась. Ось чекаємо, коли прийде, ловитимемо на місці подій.

І ось мені не зрозуміти ніяк, це розвага така? Своєрідне тренування для інтелекту та пам’яті? Треба ж відстежувати, що звідки забрав, щоб не вирахували тебе.

Ну що через гроші, не схоже, правда. Тоді навіщо це їй?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com


Джерело