З тієї нагоди, що ми з чоловіком виплатили іпотеку, і квартира вже повністю у нашому розпорядженні, ми вирішили зробити невеличке свято. В супермаркеті я купила курочку, сама її запекла, а чоловік займався картопелькою по-селянське. Не знаю яким дивом, але про нашу радість довідалася свекруха. Ольга Яківна постукала в двері, як тільки ми все розклали на столі. – Діти, маю до вас серйозну розмову!

З тієї нагоди, що ми з чоловіком виплатили іпотеку, і квартира вже повністю у нашому розпорядженні, ми вирішили зробити невеличке свято. В супермаркеті я купила курочку, сама її запекла, а чоловік займався картопелькою по-селянське. Не знаю яким дивом, але про нашу радість довідалася свекруха. Ольга Яківна постукала в двері, як тільки ми все розклали на столі. – Діти, маю до вас серйозну розмову!
Ми з чоловіком цілих сім років заощаджували для того, щоб виплатити іпотеку.
Іпотеку ми мали виплачувати цілих 20 років. Але ми змогли це зробити за сім років. І ще одночасно ми робили ремонт у квартирі та купували нові меблі. Звичайно, для цього нам доводилося у всьому собі відмовляти та дуже сильно економити.
Свекруха бачила, як нам важко і тому час від часу вона купувала нам щось у квартиру і давала невеликі суми грошей.
Я була дуже вдячна їй за допомогу. Адже моїх батьків не стало кілька років тому, і я вважала свою свекруху своєю другою мамою.
Ми так раділи з чоловіком, коли нарешті виплатили іпотеку!
І як тільки ми це зробили, як до нас приїхала в гості свекруха. Вона почала скаржитися на те, що більше не може жити у своєму селі сама, що їй дуже важко топити піч, носити воду та працювати на городі. Вона вирішила, що тепер вона житиме у нас.
Я дуже засмутилася, коли це почула. Я ніколи не хотіла жити зі свекрухою. Навіть незважаючи на те, що в мене з нею чудові стосунки.
Звичайно ж, мій чоловік одразу погодився на спільне проживання зі своєю мамою. Але я пояснила, що це не дуже хороша ідея. Арсен зі мною погодився.
Але свекруха категорично не хотіла відступати від ухваленого нею рішення. Вона сказала, що продаватиме свій будинок у селі. Вона хотіла купити квартиру у місті.
Ольга Яківна хотіла, щоб ми продали нашу двокімнатну квартиру і частину грошей віддали їй:
– Я ж допомагала вам! Я дарувала подарунки для квартири та допомагала грошима! Тепер ви повинні допомогти мені!
Я від подиву присіла мовчки на стілець, коли це почула.
Чому ми маємо продавати нашу квартиру, за яку ми стільки років виплачували іпотеку?! Мій чоловік теж був спантеличений вимогою своєї мами.
Я тепер взагалі не можу дивитися на подарунки Ольги Яківни. А я ж думала, що вона дарує нам їх від щирого серця. А виявляється, у неї були зовсім інші плани.
Ми допомогли свекрусі продати її будинок. А зараз ми купили однокімнатну квартиру в іпотеку для свекрухи.
На початковий внесок забракло грошей від продажу будинку. А тепер ми ще багато років допомагатимемо свекрусі виплачувати іпотеку за її квартиру.
Ось така у мене свекруха.
Фото ілюстративне