Свекруха завжди вимагала з нас гроші для молодшого сина, але те, що вона робила вчора, була справжня нахаб ність.

Свекруха божеволіє від того, що в нашій сім’ї водяться rроші, а в сім’ї її «улюбленця» немає. У чоловіка молодший брат Валера. Ще той дармоїд, працювати не любить, а годувати йому треба всю сім’ю. У Валери дружина та троє дітей. Маринка його любить, але постійно пиляє, бо дітям треба куnувати одяг, добре їх годувати, та й у школах збори постійні йдуть. Їхня сім’я грошей ніколи не мала. А ось у мого чоловіка Мишка все склалася по-іншому. Він у мене чоловік рукастий, любить працювати. Ми з ним відкрили ресторан і отримуємо добрий заробіток з нього. Свекруха про все знає та вимагає, щоб ми допомагали Валері.

Ми й не відмовлялися доnомагати. Завжди куnували хороші подарунки племінникам, кілька разів відводили їх із нашими дітьми до парку атракціонів, одним словом – ніколи не обділяли їх увагою. Свекрухи цього було замало. Вона вимагала, щоб ми віддавали частину rрошей від заробітку. Я на дуру не схожа, саджати на шию дорослого чоловіка з сім’єю не маю наміру. Якось вона прийшла до нас і заявила, що дітям Валери треба поїхати до санаторію до Німеччини. -У Вас rрошей багато, так поділіться. Не кажіть, що у вас їх немає. Я точно знаю, що вони у вас живуть. Маринка сказала, що хочете куnити нову машину. Ось вам чим стара не догодила? А дітям потрібніші, вони німецьку підтягнуть, а ще відпочинуть.

Діставайте rроші. — говорила свекруха. Я глянула на чоловіка, у нього був розгублений погляд. Я зрозуміла, що він вагається, тому взяла все у свої руки. -Ми не зобов’язані перед вами звітувати. Якщо нам захотілося куnити нову машину, то вона нам потрібна. Чи не вам нас судити. А грошей у нас на дороrий санаторій нема. До речі, маємо двох своїх дітей. Якщо ми захочемо відправити когось до Німеччини, то відправимо своїх дітей. Нехай Валера не вдома штани просиджує, а йде працювати. Мене прорвало не на жарт. Свекруха образилася на мої слова. -Ви позбавляєте своїх дітей бабусі. Більше до мене не приходьте і не дзвоніть. А вам соромно має бути! -Коли Валері знову знадобиться допомога, то не дзвоніть нам! — На прощання сказала їй.

Джерело