Коли матері не sтало, Мар’яна в ці дні не прuїхала, сказала, що занедужала. Батько згодом сам nоїхав до неї. Донька зустріла його незадоволено, запитала лише чи гроші прuвіз

Коли народилася Мар’яна, її мамі виповнилося 28 років, а батькові 25.

– Молоді, а вже батьки, хоч би для себе пожили.

Так часто говорили про них сусіди. Але Мар’яна не слухала. Вона – щаслива донька гарненько підростає, батьки ще молоді, сповнені сил, мрій та сподівань. Але згодом, коли донька трішки підросла, стали думати краще про себе. У них були у кожного свої інтереси і вони жили своїм життям.

Просто батьки більше опікувалися своїми інтересами і своїм життям. Дивлячись на них, Мар’яна виросла егоїстичною дівчиною, теж все більше думала про себе. Батьки гроші мали непогані, адже постійно працювали, займали гарні посади. Все що донька захотіла, відразу купувалося їй. Про те, що потрібно приділити увагу матері чи батькові, цього її не вчили.

Час якось минав дуже швидко. Мар’яна закінчила школу, поїхала вчитися в інше місто, далеко від батьків. Згодом вийшла заміж. Сподівалася, що й далі у неї все гарно складеться, буде жити добре, як з батьками жила.

Але не склалося так. Чоловік у неї жадібний. За всі гроші, що Сергій приносив додому і давав дружині, потрібно було звітувати. Тому Мар’яна зачастила до батьків. То на те їй потрібно гроші, то на інше. Батьки, на той час, працювали, гроші доньці своїй давали завжди. Адже не відмовиш своїй єдиній доньці, кому все залишиться, їм наче на звичайне життя вистачає, а їй потрібно.

З роками мама стала недужати. Тато телефонував час від часу, щоб Мар’яна приїхала, провідала маму, і гроші закінчилися, щоб допомогла. Але донька неначе й не чула нічого, спокійно жила своїм життям. Мар’яна завжди виправдовувалася. Робота в чоловіка відповідальна, а вона має йому побут належний влаштовувати. Коли мами не стало, не приїхала Мар’яна навіть в ці дні, говорила, що занедужала.

Залишився тато один. Непросто йому було в цей час. Куди не погляне, все нагадує йому про дружину, все, що поруч – стосується її. Чоловік був сам, тим паче ходив на роботу, там відволікався трохи від недобрих думок.

Одного вихідного дня батько вирішив провідати доньку. Давно вона не приїжджала. Відтоді, як останній раз сказав Мар’яні, що грошей у нього немає, навіть не телефонує. Тому поїде без попередження, нічого дітям не буде казати.

Коли двері відкрилися й Мар’яна побачила свого тата, була незадоволена, але у квартиру впустила. Побув тато в них три дні. Зятя майже весь цей час вдома не було, приходив пізно увечері додому, донька розмовляла з татом з невдоволеним виглядом і то дуже рідко. Запитала, чи не привіз грошей? Коли батько похитав головою, що грошей немає, сказала, щоб більше не приїжджав, адже у неї тільки клопоти з ним. Ось так чоловік провідав свою доньку.

Приїхав він додому і задумався. Не потрібен їй. Якщо навіть на прощання з мамою не приїхала. По сусідству живе Михайло із дружиною. В них маленькі діти. Чоловік часто грається з їх дітками. Іноді всі вечори проводить в їхній квартирі. Одного разу, коли не спав у ночі, надумався заповісти квартиру Михайлові і його сім’ї. Вони обіцяли не залишити його будь-якої миті. Чоловік про це і так знає. Коли занедужав, не відходили від нього. Чергували, поки чоловікові стало краще.

Батько відразу Мар’яні зателефонував і розповів, що квартира їй не дістанеться. Дівчина відразу поклала телефон. Можливо батько не вірно вчинив? Але він іншого вибору не бачив.

Фото ілюстративне.


Джерело