Давно ми з чоловіком для доньки квартиру купили, але зараз вирішили не віддавати її просто так, чоловік сказав, що Тетяна нам має віддати за житло гроші

Дочка за чотири роки, мабуть, розповіла всім, батьки в неї гроші за квартиру беруть. Всім її подругам їхні батьки купили житло просто так, безоплатно, а ми ні.

Спочатку і я так думала, що це недобре в дітей гроші брати, але чоловік мене переконав, що так правильніше. Колись у нас з чоловіком з’явилася можливість, і ми вклали гроші – купили квартиру-євродвійку на етапі котловану. Тетяна, наша донька, тоді ще в школу ходила. Я кажу, добре, квартира буде дочці на старт.

Хоча чоловікові ця ідея не дуже сподобалася, якщо чесно. Він ще тоді мені казав і приклади наводив, що такі подарунки до добра не доводять і що легко приходить, те не цінується. І нічого путнього з дітей, яким батьки в юності на тарілочці квартиру принесли, не виходить ніколи.

Дочка виросла, ми віддали їй цю квартиру, але з умовою, нехай вона виплатить половину ціни такої квартири на сьогоднішній день, але чесно, сама, від копійки до копійки. Тоді зрозуміє, що це таке, і цінуватиме – сказав мій чоловік!

Ми живемо непогано у матеріальному плані: у нас дві квартири, гарний автомобіль, збудована своїми руками дача. Раніше подорожували за кордоном, останніми роками зі зрозумілих причин поїздок стало не так багато. Тетяні ми дали їй непогану освіту, поставили на ноги, зараз продовжуємо працювати. Мені 54 роки, чоловіку 58. До пенсії, за новими законами, ще трохи є, та й що з тієї пенсії, на неї хіба проживеш.

Дочці зараз майже двадцять сім років, ось, чотири роки вона вже живе окремо, у своїй квартирі! І гроші віддає нам рівно стільки ж, чотири роки… Вона сама обрала такий варіант, ми їй пропонували жити з нами, у нашій троячку, безкоштовно, як у дитинстві. Могла жити, скільки треба, збирати на своє. Могла на оренду піти, будь ласка, теж ніхто не тримав, або чоловіка собі з квартирою знайти, якщо на те пішло. Вона сама обрала варіант із викупом квартири, мала право!

Ми віддали Тетяні ключі, допомогли з ремонтом, дали найнеобхідніше. Домовилися, що як тільки дочка виплатить дві третини суми, квартиру на неї перепишемо офіційно. Узгодили графік виплат і почали жити по-новому.

Але сплачувати необхідну місячну суму у Тетяни ніяк не виходить. Постійно виникає ситуація, що гроші вже скінчилися, а до кінця місяця ще два тижні. Вона зарплату візьме, то кофточку, то сумочку, то чоботи собі купить.

Я їй не раз казала – треба вчитися відмовляти. Не економлячи, квартиру не купиш. Нерухомість всім дістається дуже непросто. Чоловік радить дочці брати підробітки.

А Тетяна замість того, щоб шукати роботу, ходить і розповідає всім нашим знайомим і родичам, що батьки з неї гроші беруть.

Донедавна я тільки посміювалася: мовляв, а як ти думала, люди іпотеки платять? Хоча, що приховувати, часом було неприємно, що рідна дочка виставляє перед друзями нас виставляє в такому світлі.

А перед Новим роком Тетяна розійшлася з своїм нареченим, і тепер моя мама звинувачує мене в тому, що через мене дочка заміж вийде не скоро.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Джерело