У най важчий день мого жuття до мене nідійшла свекруха і nочала пuтатu, як ми будемо ділuтu сnадщuну мого чоловіка

Мого чоловіка не стало чотири місяці тому. Я залишилася з п’ятирічною дитиною, кредитами і продуманою свекрухою, яка вже на прощанні з чоловіком мені почала розповідати, що і як треба ділити. Ну як раз же та хвилина. Я її раніше ніколи не розуміла, а після такого вчинку взагалі розмовляти і бачитися з нею не хочу?

Її цікавить квартира, в якій ми зараз живемо. Вона належала чоловікові, якому свого часу її подарувала бабуся по батькові. Тобто, за великим рахунком, у свекрухи ніяких особливих прав на цю квартиру немає. Тим більше, для нас з донькою це зараз єдине житло. Але свекруха свято впевнена, що квартиру я повинна звільнити, тому що це її подушка безпеки на старість. Раніше син їй допомагав, а тепер доведеться самій розбиратися. — Ти ж за мною доглядати не будеш? Ось я про себе сама і думаю. На додаток до всього залишилися кредити, які мені тепер належить гасити. Один кредит брали на ремонт, його майже закрили.

А другий кредит на тридцять тисяч брали, коли з’ясувалося, що свекруха вже досить довго не платить за квартиру. Коли дійшло до крайньої точки, до кого вона в сльозах прибігла? Звичайно, до сина. Вона обіцяла чоловікові, що буде якісь гроші з пенсії віддавати в рахунок кредиту, але вже тоді це здавалося казкою. Значить, за комуналку вона не платила, скаржилася, що грошей не вистачало, а тепер раптом почне віддавати гроші. Природно, ні копієчки вона нам не віддала.

На даний момент залишилося виплатити ще 20 тисяч. Плюс наш за ремонт — 50. Тут аби на все вистачило, утримувати дитину, жити на щось. Знімати квартиру зараз взагалі не варіант. Та й не хочу. Ми з чоловіком разом цю квартиру обживали, сюди дочку принесли, це мій дім. А якщо прибрати лірику, то сюди вкладено чимало моїх грошей, тому що ремонт робили на совість, тому в кредит і влізли. Але свекруха не заспокоюється.

Сама мені дзвонить, ще й всю рідню на вуха поставила. За її словами, квартира взагалі її, а невістка з’їжджати не хоче. Ходила консультуватися з юристом, він сказав, що за законом вона таки має право на якусь частку, але не на всю квартиру це точно. Сказав, що краще домовитися нормально, адже на суди витратить більше піде ніж отримає його мама.

Я їй це повідомила під час чергової зустрічі. Намагалася говорити спокійно і виважено. Пояснювала, що віддам їй певну суму грошей, аби не витрачатися на всю ту тяганину. Що ви думаєте? Пані таке шоу влаштувала, що я вирішила йти до кінця. Хоче спадщини? Отримає, але я буду стояти за кожну копієчку. З вовками жити по вовчому вити. Я не одна, у мене дитина. Ось заради неї і витримаю все. Чи я не маю рації?

Джерело