А для чого Юлі її зарплата? Я на маршрутку і на “шаурму” їй виділяю. Я ж мама, і краще знаю, як грошима розпоряджатися. Мій чоловік стільки років так прожив, і ніколи й слова не сказав. Молодь же гроші не шанує. А відколи у дочки цей Дмитро з’явився, все пішло наперекосяк

А для чого Юлі її зарплата? Я на маршрутку і на “шаурму” їй виділяю. Я ж мама, і краще знаю, як грошима розпоряджатися. Мій чоловік стільки років так прожив, і ніколи й слова не сказав. Молодь же гроші не шанує. А відколи у дочки цей Дмитро з’явився, все пішло наперекосяк.

Я боюся образити маму. Працювати я почала відразу після університету, і весь цей час мама розпоряджається моєю зарплатою.

Коли я отримувала готівку, то віддавала її матері.

Тепер зарплату закидають на картку. Я думала, що ось карта буде тепер у мене, але ні. Мама забрала карту в перший же день і ходить сама переводить в готівку, щоб видавати мені на дорогу і на обід.

Коли я зустріла Дмитра, і ми стали жити разом, я намагалася поговорити з мамою.

Пояснювала їй, що ми з Дмитром тепер сім’я, і ​​мені потрібні мої гроші. Не можу ж сидіти на шиї у Дмитра. І що я йому говоритиму, якщо він запитає, де моя зарплата?

Але у мами своя думка. Вона сказала, що без паспортного штампу це ще не сім’я. І що чоловік має забезпечувати жінку та взагалі, яка йому різниця, де мої гроші. Чи він заради грошей зі мною?

Розмовляти з матір’ю марно. Ледве скажеш слово проти, все вона тут же хапається за серце. А засмучувати я її не хочу – таки мама.

Дмитро отримує хорошу зарплату  і не тисне. Він все оплачує сам і постійно питає, що мені потрібне.

Але я вже не можу. Я працюю, а не можу вирішувати, на що мені витрачати гроші.

Гаразд якщо б я сама мамі давала грошей, допомагала.

Але вона, виходить, відбирає у мене всю зарплату і їй абсолютно однаково як це виглядає.

А нещодавно я вже не витримала.

Я попросила у мами грошей. Мої гроші. Щоб купити Дмитру подарунок на день народження. Але мама сказала, що грошей нема.

Як немає? Я ж лише позавчора отримала зарплатню та ще й премію. І отримую я не погано.

Але з мамою сперечатися марно.

За порадою подруги відкрила в банку нову карту, завантажила програму, зареєструвала в ній свої картки.

І тепер через програму скидаю відразу в день зарплати свою зарплату на іншу картку.

Мамі залишаю на карті лише частину, щоб їй була допомога до пенсії. Мама спочатку не зрозуміла, що з карткою. Потім, коли я їй все розповіла, вона образилася на мене.

Всім сусідам та родичам поскаржилася, що я їй грошей пожаліла. І що так не чесно вчинила. Могла б відібрати у бідної матері картку, чесніше було б. А, не повідомивши її, нову карту собі завела. Такої зради вона від мене не чекала.

Каже, що це все мій Дмитро на мене так погано впливає. Я б до такого зроду не здогадалася. Так мати кривдити.

Але за що? Це ж мої гроші. Мамі ми з Дмитром допомагаємо. Що просить, купуємо. Подарунки хороші завжди даруємо.

І на карті я залишаю гроші.

Але не всі. Я працюю і теж маю право вирішувати, на що мені витратити чесно зароблені гроші.

Не в Дмитра мені на всякі дрібниці просити?

Дівчатка, а ви як би вчинили в такій ситуації? Чи ви вважаєте, що мама має рацію, і я даремно її образила?

Фото ілюстративне


Джерело