Хлоnець уже втратuв надію на прuмuрення та одного вечора, згадуючu побачення з Мартою зайшов в те ж кафе, де вони сиділи та сів за той же столик

Мирослав завжди багато заробляв та, попри те, йому не вдавалося знайти хорошу дівчину. Всі, з ким він зустрічався, шукали вигоду у стосунках з ним. Хлопець вирішив пошукати щастя на сайті знайомств.

У нього зав’язалося декілька діалогів та після того, як дівчата заводили мову про його достаток, він припиняв спілкування. Було декілька побачень, як його розчарували. Більшість дівчати приходили просто на халяву поїсти, а сам хлопець їх мало цікавив.

Мирослав уже хотів видаляти свою анкету, аж раптом помітив одну цікаву дівчину. На перший погляд, дівчина здалася йому милою та скромною, запитувала про його хобі та мрії.

Дівчину звали Марта, приблизно два тижні вони приємно спілкувалися та Мирослав вирішив, що пора вже їм зустрітися.

Та хлопець не хотів повторювати своїх колишніх помилок та домовився про зустріч в простому кафе, сходив в Секонд хенд, купив собі там одяг та не взяв на побачення свій дорогий телефон, а позичив у друга простенький смартфон.

Оскільки Марта йому подобалась, то він вирішив на побачення принести квіти, та придбав букет у бабусі за 25 гривень, який вона зібрала на своєму городі.

Марті букет дуже сподобався, вона сказала, що це її улюблені квіти. Замовили чай та тістечка. Потім Мирослав сказав Марті, що він із самого ранку нічого не їв та запропонував замовити пасту. Їм принесли дві порції, було дуже смачно.

Взагалі, Мирослав не звик харчуватися в подібних кафе та вважав, що готують тут погано, тому і ціни тут низькі.

Вони проговорили увесь вечір, Марта виявилася дуже цікавим співрозмовником, розповіла, як їй набридли різні мажори, як при першій зустрічі відразу починають розмахувати своїми гаманцями та вихвалятися дорогим одягом та гаджетами, намагаючись справити враження. Намагаючись таким чином компенсувати відсутність людських якостей і що вона не розуміє пустоголових ляльок, які на це все ведуться.

Так за розмовою молоді люди не помітили, як засиділися до самого зачинення кафе. У Мирослава був план, він хотів перевірити дівчину на меркантильність, хоча уже до закінчення зустрічі розумів, що вона саме така, яку він шукав.

Коли офіціант приніс рахунок, Мирослав вдав, що забув вдома гаманець, та став вибачатися перед Мартою за незручності. Запитав чи зможе вона цього разу заплатити, а він, як тільки дістанеться додому, скине гроші їй на банківську картку.

Марта зовсім не образилась та сказала, що таке може трапитися з кожним і вона заплатить. Тоді Мирослав зізнався, що він її перевіряв та він має змогу заплатити.

Хлопець розрахувався з офіціантом та вони з Мартою вийшли з кафе, де стояв шикарний автомобіль Мирослава.

Дівчина не знала як реагувати та всю дорогу їхала мовчки. Їй було образливо, що Мирослав міг подумати так про неї.

Впродовж тижня вона не виходила на зв’язок. Мирослав увесь час їй писав та дзвонив. Хлопець уже втратив надію та одного вечора, згадуючи побачення з дівчиною зайшов в те ж кафе, де вони сиділи та сів за той же столик. Сталося так, що водночас в кафе зайшла Марта та присіла до нього.

Вони все детально обговорили, замовили пасту та з того часу не розлучались.

Джерело