Я готувала вечерю, а Василь грався зі Златанчиком. І тут зателефонувала свекруха і таким благальним тоном попросила сина приїхати до неї, оскільки щось там трапилося з її кавоваркою, а без кави вона ну ніяк. Той підскочив, вклавши в мої руки сина, і помчав на допомогу. Моє ангельське терпіння на цьому закінчилося. – Ти або мовчи, або я зроблю так, що Василь забуде не лише тебе, а й сина

Я готувала вечерю, а Василь грався зі Златанчиком. І тут зателефонувала свекруха і таким благальним тоном попросила сина приїхати до неї, оскільки щось там трапилося з її кавоваркою, а без кави вона ну ніяк. Той підскочив, вклавши в мої руки сина, і помчав на допомогу. Моє ангельське терпіння на цьому закінчилося. – Ти або мовчи, або я зроблю так, що Василь забуде не лише тебе, а й сина.

Ще до того, як я вийшла заміж, я неодноразово чула історії про злісні свекрухи і про те, як вони в буквальному значенні цього слова з’їдають своїх молодих невісток. Проте я й уявити не могла, що саме така матуся буде і у мене. Я вірила в те, що ця доля омине мене. Я не могла зрозуміти, чому дві дорослі людини не бажають прислухатися один до одного. Якою я тоді була наївною!

Я сама по собі спокійна, врівноважена людина, яка ніколи не стає призвідником конфлікту. Як виявилося, і моєму ангельському терпінню, якщо постаратися, то може прийти кінець.

Під час знайомства і на зорі наших стосунків з Василем я була рада тому, що в мене склалися нормальні стосунки з його мамою. Можна було подумати, що ми стали справжніми подругами. Ми з нею годинами могли балакати за чашкою чаю і нам не було нудно, тому що в нас було багато спільних тем. Іноді свекруха могла продемонструвати свою зарозумілість, а іноді сипала порадами, як з рогу достатку, хоча я її не просила.

Я думала, що це все через те, що вона все життя пропрацювала на керівних посадах, де вона мала цілий штат підлеглих, що відклалося на її характері. Мені здавалося, що вона просто іноді забуває перейти, коли приходить додому.

Поступово її зарозумілість почала носити постійний характер, через що ми почали віддалятися один від одного. На той момент ми з мамою Василя не сперечалися, але холодок, що виник між нами, сильно мене напружував.

Потім почали відбуватися незрозумілі для мене речі: мій чоловік почав все частіше їздити до матері, а та вигадувала тисячу і один привід, щоб заманити сина до себе: то в неї кран потік, то їй треба прибити картину, то їй потрібні гроші, то в неї павутиння у кутку зібралася.

У нас на той момент була малесенька дитина і якщо мені потрібно було кудись відлучитися, то мені доводилося дуже довго просити матір, щоб вона з Златанчиком посиділа. Проте Анна Степанівна не була в захваті від можливості вкотре поспілкуватися з онуком.

Після того, як Златану виповнилося два роки, ми вирішили віддати його в дитячий садок, а я планувала вийти на роботу. Проте наш син почав часто хворіти, а свекруха не поспішала нам прийти на допомогу.

Якось у мене до країв переповнилася чаша мого терпіння і я висловила Анні Степанівні все, що я про неї думаю. Я їй сказала, що ми втомилися від її дзвінків по сто разів на день, нам набридло, що вона постійно смикає свого сина по кожній дрібниці, що вона бачить, що у нас із фінансами не все гаразд, але це не заважає їй постійно вимагати у нас гроші.

Свекруха мене уважно вислухала, а потім злісно блиснула очима. Після цього, вона мені сказала, що я ніхто і якщо я надумаю, сказати проти неї хоча б слово, то вона відразу ж налаштує сина проти мене так, що він забуде, як звати не тільки мене, але і свою дитину.

Ось такі у нас склалися стосунки зі свекрухою. Слів немає…

Фото ілюстративне


Джерело