Кілька років тому я приїхала з маленького західноукраїнського містечка навчатися у Київ, тут і познайомилася з майбутнім чоловіком Віталієм, залишилася, вже 8 років тут. Через кілька місяців стосунків Віталик познайомив зі своєю мамою, та ми приятелювали з нею недовго. Вона ж як раніше жила – за рахунок сина. Щодня Раїса Максимівна обробляє сина розмовами, каже йому, яка я така-сяка, що хочу забрати квартиру, бо я ж провінціалка, хочу його грошей, взагалі хочу все у неї відібрати. – Та щоб у вас ніколи не було дітей

Кілька років тому я приїхала з маленького західноукраїнського містечка навчатися у Київ, тут і познайомилася з майбутнім чоловіком Віталієм, залишилася, вже 8 років тут.

Відучилася та працюю. Познайомилася із майбутнім чоловіком 2 роки тому, з першого погляду зрозуміли, що дуже хочемо бути разом.

Через кілька місяців стосунків Віталик познайомив зі своєю мамою, та ми приятелювали з нею недовго. Вона ж як раніше жила – за рахунок сина, адже вона розлучилася, а зарплата маленька. Мій чоловік жив із нею весь цей час, платить за квартиру. Квартира дісталася їй від батька чоловіка, точніше вона мала залишитися синові, але свекруха переписала якось там документи на себе.

Як тільки я з’явилася в житті Віталія, їхні стосунки з мамою погіршилися, йому і раніше не подобалося утримувати маму, а тут він їй прямо про це сказав, що тепер буде жити для власної родини.

Щодня Раїса Максимівна обробляє сина розмовами, каже йому, яка я така-сяка, що хочу забрати квартиру, бо я ж провінціалка, хочу його грошей, взагалі хочу все у неї відібрати. Вона у всіх бачить недоброзичливців.

Через місяць нашої з нею дружби ми непорозумілися і більше не бачилися відтоді. Мого чоловіка вона виставила за двері, сказала, що виселить,  щоб йшов з цією безхатькою (це вона про мене). Я студентка тоді ще була, жила в гуртожитку, проводила туди чоловіка через охорону, платила їм, щоб пускали, тіснилися на односпальному матраці, бо не було ні ліжка ні місця, взагалі в тісноті, але в любові починали спільне життя.

Минув час, ми почали винаймати квартиру, я працюю, зараз сильна і незалежна, та й була такою завжди. З першого курсу працюю, тому батьки мої мені висилали трохи грошей на їжу. Я досягла всього сама, будую кар’єру і живу щасливо.

Але свекруха псує мені життя. Постійно. Маніпуляції на кожному кроці, пише віталію слізні повідомлення, щоб приїхав, зробив ремонт у квартирі. Я пояснюю йому, що вона за мати така, яка виставляє сина з його ж квартири, що казала йому, коли він йшов, “краще б тебе взагалі не було”.

 Мій чоловік дуже любить мене, і я йому вірю. Але мати Віталика стоїть між нами, завжди. Вона не була на весіллі, вона в принципі проти шлюбу. Коли у чоловіка був день народження вона взагалі йому написала у привітанні «Приходь, я прийму тебе, розлучайся, шлюб сьогодні є завтра її немає; та щоб у вас ніколи не було дітей».

Через те, що він все одно підтримує зв’язок, мисперечаємося, я просто прошу мінімізувати контакт. А на новий рік він взагалі подарував їй а абонемент у зал, в якому ми тренуємось, Віталій там працює фітнес тренером, і сьогодні я її зустріла, точніше, я прийшла на тренування свого часу, до 15:00, а вона на свій запізнилася і вийшло, що я приходжу і бачу, як він її тренує.

Хоча чоловік обіцяв, що час у нас не перетинатиметься і ми не бачитимемося. В результаті, я не могла, тому що я не можу підійти до нього тому, що вона там. Ми з віталієм дуже посперечелися вдома потім, до розмови про розлучення. Я втомилася від цього, вона чекає на розрив нашого шлюбу, вона прагне щоб ми розлучилися і її син нарешті таки повернувся до неї, вона чекає на це.

Але Віталій любить мене, і я його люблю. А мати його – між нами. Я не можу з цим миритись. Підкажіть будь ласка, як бути в цій ситуації, як поводитися і як сприймати все це. Щось же треба робити. І дитинку хочемо, а не виходить поки що у нас. Це її слова і воля?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.


Джерело