Позавчора десь по обіді я зайшла до дочки і ледве не сіла там, де стояла, від подиву: якась чужа жінка у моєї Ані прибирає, а паралельно вечерю готує. І ось тільки коли я застала вчора цю жінку у дочки, Аня мені все і розповіла, поруч, поки ми пили чай, крутився Романко. – Я тобі зарплату приніс, а далі – діло твоє

Три роки тому народився онук Романко. Два роки Аня сиділа з ним удома, а десь рік тому спробувала вона віддати Ромчика у дитсадок прямо біля їхнього будинку, а сама хотіла влаштуватися на роботу, подруга їй запропонувала непоганий варіант.

Протрималася так Аня всього кілька місяців, дні, які Романко відвідував садочок, на пальцях перерахувати можна.Малий часто хворів, дуже не проста ситація у них була, грошей не вистачало.

Якийсь час Аня хотіла знайти для онука хорошу няню, але коли дізналася, скільки коштують зараз послуги звичайної няні на повний день, то й залишила цю затію. Няню вони не потягнуть, навіть працюючи більш менш хорошій роботі, їй і зарплати не вистачить, щоб оплачувати роботу. Працювати з ранку до ночі, і не бачити своєї рідної дитини цілими днями, щоб зарплату няні віддавати, сенсу немає зовсім. Я ж поки що не можу облишити все і сидіти з Романком, адже ще працюю, а чоловік у візочку у мене, доглядаю його.

І ось тільки коли я застала вчора цю жінку у дочки, Аня мені все і розповіла, поруч, поки ми пили чай, крутився Романко.

Одного разу зять Віктор сказав Ані:

– Звільняйся! Дитина дорожче за роботу, краще мамі з дитям вдома сидіти, ніж шукати чужу людину і потім ще й хвилюватися, переживати, як воно і що.

Звільнятися дочці навіть і не довелося. Аню викликав директор, і, опустивши очі вних, сам попросив звільнити займане місце. оскільки працювати через постійні посиденьки вдома з дитиною у неї зовсім не виходить, роботи накопичується купа, а інші працівники виконувати її не дуже хочуть та й у кожного свої обов’язки та завдання.

Відтоді Аня і сидить вдома сама, працює в сім’ї лише чоловік. Зарплата у Віті, треба сказати, не така вже й висока, але на саме необхідне вистачає. Аня намагалася знайти підробіток з дому, не заради грошей навіть, а так, щоб трохи веселіше жилося, але щось у неї не вийшло поки що. Талантів особливих, щиро кажучи, дочка немає, освіта не дуже вдала, хоча і вища, та й з дитиною сидіти нікому.

Ситуація по грошах у родині дочки не настільки скрутна, щоб ночами підлоги в під’їзді мити або газети розносити чи вагони розвантажувати. На їжу вистачає, сяк-так одягаються, за квартиру платять. Я, нажаль, фінансово дітям допомогти не можу, а зять узагалі сирота, з його боку теж допомоги чекати немає від кого.

Але сидіти вдома до самої школи Романка моїй Ані не хотілося, не така вона людина, втомилася від побуту і домашнього господарства.

І от якось, ще з осені, коли Аня гуляла з малимна дитячому майданчику, якась жіночка похвалилася, що ось до неї ходить домробітниця три рази в тиждень, прибирає дуже гарно, чистота ідеальна після неї, посуд миє, прасує, може вечерю смачну приготувати у ці дні. І так це добре виходить, стільки часу звільняється від роботи по дому для себе і для дитини! А по грошах, до речі, не дуже й і накладно. Можна викрутитися цілком, в наш час це не космічна сума. І настрій зовсім інший і веселіше на душі – ось так у привабливих барвах змалювала та дівчина все моїй дочці.

Ну і, звичайно, захотіла і Аня теж спробувати так, адже вже не знала, куди подітися від домашніх справ.

Віті вона спочатку зовсім обережно натякнула, той плечима знизав, мовляв, якщо вже тобі так важко ту підлогу мити і ванну чистити, то наймай людину, роби, як знаєш, я тобі тут нічого не можу сказати. Я тобі зарплату приніс, а далі – діло твоє.

І ось домробітниця Галина тепер ходить до Ані два рази в тиждень, і все начебто добре тепер у них. Але я в глибині душі, чесно кажучи, не розумію такого. Аня не працює і цілком здатна робити всю цю домашню роботу сама, не витрачати зайві гроші, яких в їхній сім’ї не так вже й багато, і які можна витратити на дитину або на сімейний відпочинок. А вони їх – чужій людині віддають. Ще були б багачі – добре, а так, то не вважаю такий спосіб життя розумним. Так я і сказала Ані,  але дочка лиш відмахнулася від моїх слів.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.


Джерело