Після розлучення Єва переїхала жити до нас. Ми з батьком підтримували дочку, як могли. Та одного дня я повернулася з роботи, а Єва вся в сльозах сидить в кріслі. Я щось почала говорити, і тут на мене полилось. – В тому, що ми з Володимиром розлучилися, тільки твоя вина. Ти ніколи не влізала в наше життя. Не вчила, як правильно. Не давала мені порад! – Я була сама не своя від почутого

Після розлучення Єва переїхала жити до нас. Ми з батьком підтримували дочку, як могли. Та одного дня я повернулася з роботи, а Єва вся в сльозах сидить в кріслі. Я щось почала говорити, і тут на мене полилось. – В тому, що ми з Володимиром розлучилися, тільки твоя вина. Ти ніколи не влізала в наше життя. Не вчила, як правильно. Не давала мені порад! – Я була сама не своя від почутого.

Я намагалася тримати нейтралітет у стосунках дочки з її чоловіком, тому що завжди вважала, що милі сперечаються тільки тішаться: я була впевнена в тому, що навіть якщо я почну розбиратися, хто з них правий, а хто винен, то вони потім помиритися, а я залишусь винною.

Ми доньку виховували з чоловіком у любові та злагоді. Ми всі проблеми намагалися вирішити мирним шляхом. У нашій сім’ї не було прийнято розмовляти на підвищених тонах. Ми намагалися з чоловіком навіть у найскладніших ситуаціях вирішувати все за допомогою простої розмови.

У Єви характер дуже запальний, вона характером на мою матір схожа, вона завжди була жінкою дуже складною та егоїстичною. Мати завжди брала, як-то кажуть, “горлом”, а ще вона була вмілим маніпулятором і щоразу чинила тільки так, як вигідно їй.

Єва пішла з дому, як тільки закінчила школу і припинила з нами будь-яке спілкування, а тому ми з нею фактично не спілкувалися протягом кількох років. Ви навіть уявити не можете як лячно, коли ти нічого не знаєш про свою дитину. Однак згодом наші стосунки з донькою поступово почали налагоджуватися, я була впевнена, що просто вона стала дорослішою та мудрішою.

Мені дуже хотілося стати частиною її життя, але вона мені завжди казала, щоб в її справи я не лізла. Вона всі мої поради сприймала як особисту образу, а тому я перестала їх їй давати. Через це я вирішила, що стосунки з донькою будуть кращими, якщо я перестану її повчати.

Потім у Єви з’явився юнак, і вона стала м’якшою. Однак їхні стосунки були схожі на балансування на краю прірви, оскільки будь-яке неакуратне слово могло викликати між молодими грандіозну “бурю”.

Донька насправді любила цього Володю, але, коли вони сперечалися, говорила йому дуже багато чого поганого. Кожна моя спроба поговорити з Євою про те, що жінка не повинна так поводитися закінчувалися суперечками, а тому я вирішила, що краще я мовчатиму.

Потім молоді вирішили стати на рушничок щастя. Єва на весіллі була наче принцеса. Я навіть вирішила, що фраза “створені один для одного” саме про них, тому що чоловік уміло балансував з її не простим характером.

Проте мирно молоді прожили не більше шести місяців, а потім розпочалися побутові проблеми. Єва часто ночувала у нас із чоловіком, коли в їхній сім’ї виникала чергова “буря”.

Щоразу донька приходила і повідомляла нам, що тепер вони точно розлучаться, а потім знову мирилися. Їхні стосунки були схожі на біг замкненим колом, але якось одного прекрасного дня коло розімкнулося. Того дня чоловік зібрав речі та пішов від неї. Для Єви це було неочікувано.

Після розлучення донька почала жити в нас, тому що на той момент вона втратила роботу і їй не було чим платити за орендоване житло. Я як могла підтримувала доньку. Єва тиждень лила сльози, але потім вирішила, що в її розлученні винна я. Саме про це вона мені повідомила у той момент, коли я прийшла з роботи.

Дочка зібрала свої речі і пішла від нас, але перед своїм відходом, вона мені сказала, що я винна в їхньому розлученні, тому що я не лізла в їхні стосунки, я просто сиділа і чекала, коли вони розлучаться.

Потім Єва звинуватила мене в тому, що я просто заздрила її щастю і хотіла, щоб вона залишилася сама.

Я думаю, що коли доросла людина, немов дитина, звинувачує всіх, хто оточує у всіх своїх невдачах, — це складно. Може я й насправді погана мати, бо після останньої суперечки я більше не хочу спілкуватись із власною донькою. Я дуже втомилася від її поведінки та постійних закидів!

А що ви скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне


Джерело