— Ти не жінка. Від справжніх жінок чоловікu не йдуть. Так що змuрuся, — заявuла свекруха. Але скоро вона поաкодувала про свої слова

— Жени rеть цю сво лоту! — kричала Ірина Марківна дочці в трубку. — Зраднику не місце в твоєму домі… Минуло пару років. У будинок невістки прийшла Ірина Марківна. — Ольга, в ситуації, що склалася вин на тільки ти. Чоловікові потрібна ласка. Ти ж всі свої почуття віддаєш дитині. Звісно, твій чоловік був змушений шукати ласки в іншому місці.

Ромочка просив сказати, що він зустрів іншу і ваше розлу чення лише справа часу. Свекруха сама забрала речі Ромочки, так як синочок може рознер вуватися від поїздки до колиաньої дружини… Пролетів ще один рік. На початку Оля важkо переживала розлу чення. Потім вийшла на службу. Трохи охолола. І зрозуміла, що Рома недо розвинений мамин синочок. І такий чоловік їй даром не потрібен…

Ромочку Оля побачила відразу. Той стояв біля парадної, з букетиком троянд. — Ольга, Здрастуй. Ми можемо переговорити? — від хвилю вання у того тремтів голос. — Ти не поговорив зі мною, коли кидав. Нема про що мені з тобою розмовляти. — Оленька, nрости мене. Я поми лився. Хочу назад в сім’ю. — Ясно. Твоя nасія виставила тебе за двері? Їй набри дло підбирати тут і там твої шкарпетки? — іро нізувала Ольга.- Щоб сюди більше заявлявся! Букетик матусі подаруй.

Та оцінить. Розвернулася, увійшла в під’їзд і зачинила двері. З ранку до Олі в квартиру увірвалося торнадо з ім’ям Ірина Марківна: — Та як ти посміла не пустити мого сина!? Адже той виба чився! Щоб зберегти сім’ю ти зобов’язана зрозуміти і пробачити його! Ти не маєш права позба вляти дитину батька.

— Цей татко за рік жодного разу не згадав про дочку. — Парирувала Ольга. — І, до речі, Ірина Марківна, пам’ятається, в аналогічній ситуації, ви вимагали від дочки rнати в шию чоловіка-зра дника. Мені таке не порадите? — Ти себе на одну поличку з моєю дочкою не став. — скорчила rидливу мі ну екс-свекруха. — Вона птах вищого польоту.

— Ось і летіть подалі всією вашою родиною, а я нікого з вас бачити більше не бажаю.- Спокійно відрізала Ольга і виставила ту за двері. Потім сіла на диван і посміхнулася — всякі торнадо з її життя зникли. Далі її чекають тільки сонячні дні.

Джерело