Перед самим весіллям я наполягла, щоб Борис таки познайомив мене з дітьми від попереднього шлюбу. Це була неділя. Ми сіли в автівку і під’їхали до будинку, де вони жили. З воріт вийшла елегантна жінка, що вела за руку двох, ще зовсім маленьких хлопчиків. Ясна річ, весілля так і не відбулося

Перед самим весіллям я наполягла, щоб Борис таки познайомив мене з дітьми від попереднього шлюбу. Це була неділя. Ми сіли в автівку і під’їхали до будинку, де вони жили. З воріт вийшла елегантна жінка, що вела за руку двох, ще зовсім маленьких хлопчиків. Ясна річ, весілля так і не відбулося.

Коли я побачила, як мій наречений поводиться з першою дружиною та своїми дітьми, то відмовилася виходити за нього заміж. Я вирішила, що таке добро я і даремно брати не буду. Це не моя казка!

Я досить доросла дівчинка і серед моїх знайомих чоловіків багато тих, хто вже має минуле. Але це мене не лякає. Мене сильніше насторожують ті, хто не має в анамнезі стабільних тривалих відносин. У мене моментально виникає відчуття, що з такими чоловіками не все гаразд.

З Борисом я познайомилася на корпоративній вечірці. Він працював у іншому відділенні нашої компанії. Між нами почалася цікава розмова, потім наприкінці вечора ми обмінялися телефонами, а вже за кілька місяців почали жити разом. Я дівчинка вже досить доросла, а тому не маю часу принюхуватися один до одного по п’ять років. У мене немає жодного бажання витрачати час на чоловіка, який мені не підходить.

Борис мені здався дуже цікавим у плані шлюбу чоловіком. Він був веселий, дотепний, дбайливий. Прямо мрія! У моєї “мрії” є перша дружина та двоє дітлахів.

Про колишню Борис ніколи й нічого не розповідав, просто я знала, що вона та діти в нього є. З дітьми мій наречений бачився часто, а також регулярно сплачував їм аліменти. Зі своїми дітьми він мене не знайомив, так як і він і я вважали, що поки що не час. Коли стосунки вийшли на стадію пропозиції його дружина з дітьми поїхала в інше місто відвідати маму, що занедужала, а тому ми перенесли знайомство з малюками.

Борис зробив мені пропозицію, і я погодилася. Почалася підготовка до весілля. Урочистість планували скромну, запросили лише рідних та близьких. Ми запланували виїзну реєстрацію, після якої слідував банкет.

Підготовка була в самому розпалі, коли чоловік повідомив, що повернулася колишня з дітьми. Це він повідомив нейтральним тоном просто як інформацію. Я поцікавилася, чи хотілося б йому, щоб його діти були на весіллі, він просто знизав плечима і нічого не відповів. А потім сказав, що треба запитати самих дітей.

Я сказала йому, щоб він зробив це якнайшвидше, тому що якщо діти захочуть бути присутніми на весіллі батька, то їх потрібно внести до списку запрошених. Я розуміла, що два малюки не надто вплинуть на ситуацію, але хотіла уникнути будь-яких накладок.

Борис погодився зі мною, а потім сказав, що мені з ними пора б уже й познайомитись. Він зателефонував колишній дружині і домовився з нею, що забере дітей, щоб я могла з ними познайомитись і якщо вони захочуть, то взяти їх на наше весілля. Дружина була не проти.

Через кілька днів ми під’їхали до будинку колишньої, вона вийшла із двома дітьми. Вони почали з Борисом щось жваво обговорювати і в цей момент до мене дійшло, що вона не колишня: у неї в очах сум, і він натягнутий як струна, сини поруч із ними. Переді мною була нормальна сім’я, в якій ще не охолонули почуття, просто подружжя посперечалося.

Тепер мені стало важко і прикро, і я зрозуміла, що мені тут нічого не світить. Я відчула себе коханкою, яка забирає чоловіка із сім’ї. Я потім трохи заспокоїлася, втрутилася в розмову і повідомила, що у нас несподівано змінилися плани, і ми сьогодні дітей не забиратимемо і потягла збентеженого Бориса додому.

Потім ми з ним дома відверто поговорили, і він мені зізнався, що досі любить свою колишню дружину. Ми дуже відверто поговорили, навіть поплакали та вирішили скасувати весілля. Мені у цій сімейній ідилії місця не було.

Вранці я відправила Бориса до колишньої дружини, щоб він поговорив із нею відверто, а сама вирушила скасовувати церемонію. Я не знаю, як там у Бориса все склалося, але роль “коханки” мене не влаштовує. Якщо вони розумні люди, то мені хочеться вірити, що вони зможуть відновити стосунки.

А що ви скажете з цього приводу? Правильно я вчинила?

Фото ілюстративне


Джерело