Невістка днями зайшла в мою кімнату, і стала розпитувати, чому я “бурчу”. – Що вам не подобається? Ви нічого тут не робите. Ми вас навіть хотіли перевести в іншу квартиру, за яку б ми платили оренду, ви не хочете. Тому живіть і мовчіть. Мені також з вами не легко, але що поробиш. – Не про таку старість я мріяла. Маючи власну трикімнатну квартиру, я тут ніхто, і звуть мене ніяк!

Невістка днями зайшла в мою кімнату, і стала розпитувати, чому я “бурчу”. – Що вам не подобається? Ви нічого тут не робите. Ми вас навіть хотіли перевести в іншу квартиру, за яку б ми платили оренду, ви не хочете. Тому живіть і мовчіть. Мені також з вами не легко, але що поробиш. – Не про таку старість я мріяла. Маючи власну трикімнатну квартиру, я тут ніхто, і звуть мене ніяк!

Мене звуть Наталя Сергіївна. Маю велику трикімнатну квартиру. Але живу я в найменшій, темній кімнаті. Там є лише ліжко та шафа. Там так мало повітря і так мало світла. Дві інші великі світлі кімнати зайняв син із сім’єю.

Я йому говорю:

– Як тобі не соромно, синку?

А він мені відповідає:

– А ти хочеш, щоб ми з Христиною жили в цій кімнаті чи твоїх онучок поселити в цю кімнату маленьку?

Я просто не знаю, що робити. Потім невістка запропонувала мені переїхати до іншого міста. Там квартири дешеві, вони готові були винаймати там мені квартиру.

Бракувало, щоб я ще на старості років по орендованих квартирах бігала!

Спочатку наша трикімнатна квартира належала нам трьом: мені, моєму синові та доньці. Але потім дочка вийшла заміж, син теж одружився. Дочка поїхала жити в інше місто, а Максим привів свою молоду дружину до мене у квартиру. Вони мали пожити у мене кілька років, поки накопичать грошей на початковий внесок на іпотеку.

Потім на світ з’явилася старша онука, невістка встигала і підробляти з дому, і по господарству все встигала. Вони нагромадили потрібну суму і вже збиралися купувати квартиру в іпотеку.

А потім моя дочка влізла у борги і прийшла до мене з вимогою, щоб я продала квартиру та віддала її частку.

Я не хотіла цього робити. Тоді вона почала тиснути на мене.

Зрештою, Максим заплатив їй: викупив у сестри частку у нашій квартирі.

Зрештою, вийшло, що тепер син володіє двома третинами квартири разом зі своєю дружиною, а я лише однією третьою.

І ось невістка, яка поводилася до цього тихо і добре, тепер відчула себе повноцінною господинею. Вона диктує свої правила.

А недавно вона мені сказала:

– Якщо вам щось не подобається, ми вас тут не тримаємо! Це наша квартира! Ми за неї великі гроші заплатили!

Вони всі гроші витратили на те, щоби викупити частину моєї доньки, а потім у сина почалися труднощі на роботі. А тут Христина вдруге повідомила, що при надії. Тому вони вже купувати іншу квартиру не збиралися.

Перед появою на світ дитинки вони зробили у квартирі ремонт, зробили гарну дитячу. А мене переселили до цієї маленької кімнати. Сталося це вже дев’ять років тому.

Звичайно ж, не про таку старість я мріяла.

Невістка вважає, що у мене все нормально: що у мене нормальна кімната, що вони купили мені гарну шафу.

– Чим ви незадоволені? Ви ж навіть не перете і не прибирайте! І їсти не готуєте. Це все роблю я, коли приходжу з роботи або у вихідні. Переїжджати ви не бажаєте! Але ні, то ні! Живіть! Я тут теж багато років вас уже терплю! – відповіла мені недавно невістка.

Що буде далі, одному Богу відомо!

Фото ілюстративне


Джерело