,,Це весілля я вам повік не забуду! Мало того, що образу ти мені завдала, невістонька, так ти мене ще й перед усією ріднею зганьбила!” Два роки тому ці слова прокричала мені свекруха і виплеснула в обличчя чашку чаю, яка була у неї в руках, коли вона відкривала двері

 

– Це весілля я вам повік не забуду! Мало того, що образу ти мені завдала, невістонька, так ти мене ще й перед усією ріднею зганьбила.

Два роки тому ці слова прокричала мені свекруха і виплеснула в обличчя чашку чаю, яка була у неї в руках, коли вона відкривала двері.

– Іди! Бачити тебе не можу, зміюку підколодна!

Більше ми зі свекрухою не бачилися. Вона ніколи не бачила нашого сина, ніколи не була у нас в гостях, ніколи мене в гості до себе не кликала. Чоловік з мамою спілкується, їздить до неї в гості, а мене вона викреслила.

Причина банальна. Ми не запросили її та весь їх сімейний кагал на весілля в Іспанію.

Як такЕ весілля ми не планували взагалі. По-перше, мій чоловік з багатодітної сім’ї. Скажімо прямо, не з зовсім благополучній багатодітній сім’ї. 7 дітей.

Два старших брата одружені, у них по двоє дітей, брати тимчасово не працюють, але випити дуже навіть любителі.

Випивши, можуть на голому місці влаштувати скандал з бійкою, поліцією і лікарнею. Два молодших брата не одружені, але теж випити не проти і охоче готові підтримати братів.

Старша і молодша сестри одружені. Хороші дівчата, але з чоловіками не пощастило. Чоловіки – друзі братів. Відповідно, всі вище перераховане відноситься і до них.

По-друге, ми хотіли влаштувати свято для себе, а не пияцтво. Мої батьки відразу сказали, що весілля – це недолуга трата грошей. Чоловік спочатку був проти весілля, знаючи свою рідню.

Ми запросили до нас в гості його батьків, приїхали мої батьки, свідки, ЗАГС, вечеря і по домівках. Ми з чоловіком подарували його батькам путівки в Туреччину на 10 днів.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩