День у день приходив Василь додому після роботи, лягав на диван з газетою в руках, а дружина вечерю готувала. Приготує і бурчить, накриваючи на стіл. Мовляв, і по дому Василь нічого не робить і зарплату маленьку отримує. Не подобалося чоловікові це бурчання, але він, мовчки, терпів. Хоча так і хотілося сказати у відповідь, щоб на себе подивилася

 

Жила звичайнісінька сім’я. Чоловік Василь, дружина Марія. Все у них було як у всіх – робота, дім.

День у день приходив Василь додому після роботи, лягав на диван з газетою в руках, а дружина вечерю готувала. Приготує і бурчить, накриваючи на стіл. Мовляв, і по дому Василь нічого не робить і зарплату маленьку отримує.

Не подобалося чоловікові це бурчання, але він, мовчки, терпів. Хоча так і хотілося сказати у відповідь, щоб на себе подивилася. Бо ж коли зустрічалися тільки, зовсім іншою була – доброю, лагідною, доглядала за собою. Ніколи її Василь розпатланою не бачив. А зараз…

Одного разу дружина розійшлася як ніколи:

– Хоч сміття винеси! А то толку від тебе …

Василь взяв відро і, вийшовши на вулицю, почав благати:

– Господи, ну що ж за життя у мене!? Невже так і доживати свій вік з такою буркотливою і непривабливою жінкою?

І раптом почув Василь голос:

– Я можу допомогти твоїй біді. Тільки якщо я відразу перетворю жінку твою в прекрасну Богиню, у сусідів з’являться питання. А це нам ні до чого. Давай я поступово буду покращувати зовнішність і характер твоєї дружини. Але і ти повинен будеш постаратися. Адже для того, щоб жити з Богинею і самому потрібно відповідати статусу.

Василь на все згоден заради життя з Богинею. Каже тільки:

– Скажи, а коли ти міняти її почнеш?

– Саме зараз і почну. – відповідає Бог. – Тільки поступово, як і домовлялися.

Повернувся в квартиру Василь, сів у крісло, газету взяв, та тільки не може на читанні зосередитися. Телевізор включив, а й кіно не зачіпає. Так і хочеться подивитися, чи змінилася Марія.

Пішов він на кухню, сперся об одвірок і став її розглядати. Марія, відчувши його погляд, мимоволі поправила волосся рукою і запитала:

– Що ти так на мене дивишся?

Василь не знав що відповісти і зніяковівши мовив:

– Ось думаю, може допомогти тобі посуд помити?

– Мені? Посуд? … – стала тихо перепитувати дружина, знімаючи брудний фартух. – Так я його вимила вже.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩