– ТИ МАБУТЬ ЗАБУВ, ЩО Я ДОЧКУ ЗАМІЖ ВИДАЮ СКОРО. САМОМУ ГРОШЕЙ БРАКУЄ. ТА Й НАВІЩО ТОБІ ТАКА ВЕЛИЧЕЗНА СУМА? БРАТ ПРОІГНОРУВАВ ЗАПИТАННЯ І ПРО ЩОСЬ ЗАДУМАВСЯ. – ВЕСІЛЛЯ СКРОМНІШЕ НЕ МОЖЕШ ЗРОБИТИ? МЕНІ ПРОСТО ТЕРМІНОВО ПОТРІБНІ ГРОШІ,- НАРЕШТІ ЗАГОВОРИВ ВІН

 

Днями на подвір’я Івана Петровича прийшов брат, чим дуже його здивував, адже з’являвся він доволі рідко, хоч і жив у сусідньому місті.

– Привіт, ти чому без попередження? Моя б наготувала чогось смачного, – привітався з братом Іван.

– Та я у справі приїхав, на кілька годин і відразу на автобус.

– Щось трапилося?

– Загалом, тягнути довго не буду, позич мені грошей. Повернути постараюся швидко – якось непевно сказав брат.

– Ой, ти зовсім невчасно. А скільки потрібно?

– Чому не вчасно? 40 тисяч думаю вистачить.

– Ти мабуть забув, що я дочку заміж видаю скоро. Самому грошей бракує. Та й навіщо тобі така величезна сума?

Брат проігнорував запитання і про щось задумався.

– Весілля скромніше не можеш зробити? Мені просто терміново потрібні гроші,- нарешті заговорив він.

– Вибач, рідненький, не можу. Це моя єдина дочка. Ти краще скажи навіщо тобі?

Але брат на це питання так і не відповів. Образився і почав бурчати. З таким невдоволеним обличчям швидко попрощався і пішов.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩