— ТА ЩЕ ДВА ДНІ ТОМУ У КУМИ БУВ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ, А Я ЗАБУВ. ТО ХОЧ ЗАРАЗ ПРИВІТАЮ. ЯК КАЖУТЬ, КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ. КУМІ! ЯКБИ ДЛЯ ЖІНКИ ТАК СТАРАВСЯ! ДАРМА ВІН ЇЙ СПОДОБАВСЯ. БАЧ, ЯК ВИРЯДИВСЯ ДО КУМИ: БІЛА СОРОЧКА, ВИПРАСУВАНІ ШТАНИ, НАПАХТИВСЯ, АЖ ДИХАТИ НІЧИМ. ГУЛЯКА, БАБІЙ. ВЖЕ ШКОДУВАЛА, ЩО ЗРІЗАЛА ДЛЯ НЬОГО КВІТИ

 

Літо, червень. Бабі Марії не сидиться в хаті. Поки спека спала, вирішила полити квітник. Потім огірочки можна буде посапати… Пораючись, почула, як біля двору зупинився легковик.

— Бабусю, — гукнув до неї чоловік середніх літ. — Мені отак, — приклав руку до горла, — потрібні квіти. У вас такі гарні троянди. Може, продасте?

Баба Марія усміхнулась: ну і ну! Дорослий, а не може відрізнити троянди від півоній! Чимсь сподобався їй цей чолов’яга, то пішла до хати, винесла ножиці й почала зрізати більші квіти та бутони. Чоловік і собі придивлявся, підказуючи, які з них йому подобаються. Передаючи пишний букет незнайомцеві, баба Марія не втерпіла:

— Що це у вас за подія сьогодні?

— Та ще два дні тому у куми був день народження, а я забув. То хоч зараз привітаю. Як кажуть, краще пізно, ніж ніколи.

Кумі! Якби для жінки так старався! Дарма він їй сподобався. Бач, як вирядився до куми: біла сорочка, випрасувані штани, напахтився, аж дихати нічим. Гуляка, бабій. Вже шкодувала, що зрізала для нього квіти.

— Як дружина народжувала, — чоловік продовжив розповідь, — терміново була потрібна кpов для переливання. То кума серед ночі до дружини моєї прибігла. На щастя, в неї та сама група. Врятувала і подругу, і нашого сина…

Незнайомець витяг із гаманця кілька купюр і простягнув бабі Марії.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩