Краще б не позичали в неї гроші для покупки дачі…

 

Ми з чоловіком одружені вже 10 років, нашій дочці 5 років. У нас обох хороша робота, а тому іпотеку за нашу квартиру ми виплатили три роки тому, купили хорошу машину. Життя було спокійним та щасливим.

Зимою співробітник чоловіка запропонував нам купити дачну ділянку за дуже вигідною ціною, але нам все одно не вистачало 40 тисяч.

Чоловік запропонував зайняти у його мами, я відмовилася. Я добре знаю його хитру маму і якщо ми в неї займемо таку суму, вона потім буде говорити, що вона для нас все робить, а значить ми їй повинні. Але чоловік все-таки мене умовив, мовляв, дача це наша мрія, ми там потім будинок збудуємо, будемо жити. Та й 40 тисяч швидко віддамо. Я і погодилася, тільки тому що більше такої пропозиції не буде.

Він займає гроші і ми купили дачу. Оформили все на мене.

І тут починається. Його мама зі своїм співмешканцем вирішують ставити спільний будиночок для нас усіх. Я, чоловік і дочка і свекруха зі співмешканцем. Звичайно, я відразу в штики, так і сказала їй:

–  Купите собі ділянку тоді й  будуйте самі там все, що хочете.

Свекруха ніби скинула оберти та при мені більше така тема не піднімалася. Через кілька місяців, ми повернули їй борг повністю.

Ближче до першого літа, прийшла пора прибирати на ділянці. Там було все заросло, суха трава та сміття, роботи було досить багато. Ми з чоловіком прибираємо, йому телефонує мама:

– Синку, що робите?

– На дачі прибираємо.

– Ми зараз до вас приїдемо, допоможемо.

Я думаю, що якось дивно, що свекруха так сказала, зазвичай вона по дому нічого зробити не може, а тут ділянку прибрати допомогти. Щось не те. Ну так і виявилося. Приїжджає сама свекруха, її чоловік і його два сини з дружинами. Веселі, з пивом. Ми з чоловіком стоїмо, втомлені,  брудні.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩