Так склалося в моєму житті, що мені довелося доглядати за власною свекрухою. Хоча Світлана Василівна і має дочку в місці, але вона з’являлася дуже рідко. Марина приїжджає на великі свята, розпаковує сумки з гостинцями. Сестра брата завжди привозить ковбасу, сир, оселедці та солодощі для мами, нічого приготовленого своїми руками, все з магазину. Вона чомусь викладає це все в її кімнаті, а не в холодильник. Свекруха у ці дні наче оживає, дивиться яскраві фото з відпочинку доньки, де вона щаслива та усміхнена, ні на що її не жаліється, не каже, що її щось турбує. Марина довго в селі не затримується. Наступного дня їде додому. Як тільки двері за донькою зачинилися, Світлана Василівна згадує, що вона недужа і починає у мене все просити

 

Так склалося в моєму житті, що мені прийшлося доглядати за власною свекрухою. Хоча Світлана Василівна і має ще дочку в місці, але вона з’являлася дуже рідко.

Марина приїжджає на великі свята, розпаковує сумки з гостинцями. Сестра брата завжди привозить ковбасу, сир, оселедці та солодощі для мами, нічого приготовленого своїми руками, все з магазину. Вона чомусь викладає це все в її кімнаті, а не в холодильник. Я, чесно кажучи, не розумію для чого вона це робить? Адже потім я усе збираю і відношу на кухню. марина показує мамі свої фото з щасливого та безтурботного життя, на яких вона весь час посміхається.

У ці дні Світлана Василівна, ніби розцвітає, вона дуже рада бачити доньку, забуває про все, що її хвилює. І що саме цікаво, я вже давно помітила, ніколи не жаліється Марині на своє життя, не говорить, що її все турбує, що не може спати ночами. Лише зазиває мене до своєї кімнати, щоб я зробила їм чай для приємної бесіди.

Поки вони радіють зустрічі, ми з чоловіком накриваємо стіл. На нього ставлю все, що готувала останні два дні.

Погостюючи день-два, Марина іде додому у місто. Мама з посмішкою її проводжає, дуже дякує, що знайшла час і її провідала.

Закривши двері, наступного разу Марина з’явиться на Різдво чи Великдень. А так, лише інколи їй телефонує.

Як тільки донька за двері, у моєї свекрухи виникає багато прохань, вона швидко згадує, що недужа, просить сходити в аптеку, поміряти тиск, принести краплі.

Я жінка сільська, у нас не прийнято сваритися з ріднею, мене так мама вчила. Я мовчки виконую всі прохання свекрухи.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩