Моїй свекрусі сорок, але від неї абсолютно ніякого толку

 

Моїй свекрусі сорок, але від неї абсолютно ніякого толку.

У мене молода свекруха, Марина Петрівна, їй всього 40 років. Вона рано вийшла заміж і вже в 18 років стала мамою, з’явився мій чоловік Рома, а через рік його брат Артем.

У неї з чоловіком була величезна любов ще з юності.

За словами Роми, у них була дуже щаслива сім’я. Марина Петрівна відразу після школи закінчила курси бухгалтерів і починала свою кар’єру в маленькому магазинчику, потім заочно навчалася, тепер вона головний бухгалтер в якийсь солідній фірмі.

Коли Ромі було десять років, батька не стало. Тому далі Марина Петрівна піднімала хлопчаків сама. Вчила їх бути самостійними і прямим текстом говорила, що як тільки вони закінчують школу, вона припиняє про них піклуватися.

Молоді чоловіки вирушають у самостійне плавання. Поки її сини вчилися в школі, вона подбала про репетиторів, щоб в інституті вони навчались на бюджеті, навчання вона оплачувати не буде, тому синам відразу потрібно було вибрати професію, до якої душа лежить.

І ось ми з Ромою одружилися. Ми обидва студенти. Марина Петрівна оплатила частину витрат на торжество, подарувала нам весільну подорож і сказала: «Щасливої ​​дороги, тепер самі». І зникла з нашого життя. Іноді подзвонить, запитає: «Як справи?», – і все.

Молодший брат Роми живе доки з мамою, вступив до інституту, але мама його фінансування припинила теж: «Дорослого чоловіка я забезпечувати не буду».

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩