ЧОМУ МИ ПОВИННІ НАГЛЯДАТИ ЗА ЇХНІМИ БАТЬКАМИ, Я ЇХ ВЗАГАЛІ НІКОЛИ НЕ БАЧИЛА. ЩО ЗА ЗВИЧКА, ПЕРЕКЛАДАТИ СВОЇ ОБОВ’ЯЗКИ НА ІНШИХ ЛЮДЕЙ

 

На сімейному застіллі, розговорилася з далекою родичкою чоловіка про дачу. Пообіцяла дати їй саджанці полуниці, суниці, аґрусу. Розповіла, де ділянка, запросила в гості. Приїхала вона з чоловіком, їм дуже у нас сподобалося. Ліс в кроці від дачі, сусіди в основному молоді люди. Нема вічно не задоволених багаттям, музикою і танцями літніх людей.

Посиділи. М’ясо на мангалі приготували. З сусіднього будинку прийшла в гості молода пара з кумами. Увімкнули музику, влаштували танці. Весело, шумно, молодіжно. Вранці родичка, нахвалювала наш дім, сусідів. Каже: «У вас тут, як у раю. Що хочеш, те й роби. Пісні співай, музику включай, шашлик смаж. І навіть ніхто не скаржиться, голові на шум і багаття». Виявляється в їх дачному товаристві, здебільшого проживають люди похилого віку, які потребують дотримання закону про тишу і дуже пильно ставляться вогню і шашликів. Природно їх це дратує. Відпочити нормально не можуть. Навіть друзів не запрошують.

Чоловік, видно перейнявся їхнім важким дачним життям. Запропонував купити ділянку по-сусідству. Пішли, подивилися. Ділянка їм сподобалася. Чоловік пообіцяв, через голову, знайти власника. Через кілька днів дзвонить родич, щоб запитати номер власника. Розговорилися. Виявляється, вони хочуть побудувати дачу не собі, а своїм не молодим батькам, які, як виявилося, живуть недалеко від нашої квартири. А ми, перебуваючи по-сусідству і на дачі і в місті, будемо приглядати за ними, возити на фазенду і назад. У мене дар мови відібрало від почутого. Схитрувала, сказала, що ділянка не продається.

Ось я не розумію, родичі самі не розуміють, чи просто вважають нас за бовдурів. Побачили, як нам добре відпочивається і хочуть зіпсувати всі веселощі. Чому ми повинні наглядати за їхніми батьками, я їх взагалі ніколи не бачила. Що за звичка, перекладати свої обов’язки на інших людей.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩