Як навчити дітей цінувати батьків: практичні рекомендації

 

Вчора зранку мій син знову проспав, багато часу провів у ванній, а потім попросив зробити йому бутерброди в школу. Я тихо і спокійно відповіла “Ні, мій хороший”.

А все тому, що настирлива мама намагалася умовити його зробити це вчора ввечері і це виглядало приблизно так:

– Зроби собі на завтра бутерброди в школу.

– Вранці зроблю, – відповів він.

– Ми вже так пробували, в результаті у тебе все з рук валиться. Ти надто нервуєш. Тому краще зробити бутерброди з вечора.

Але він не зробив. А я більше не нагадувала.

Я вірю, що голод дієвіше бурчання. Природніше. Тому коли він почав нити, щоб я зробила йому бутерброди з ранку, я відмовилася.
Звісно, мені було важко відмовити йому, але якщо мої діти не в змозі дотримуватись правил, підлаштовуватися під них не входить в мої обов’язки. Якщо я не стежу за виконанням правил, то це вже не «правила», а «рекомендації». А це нічим хорошим не закінчиться. Нікому не буде легше, якщо я буду постійно виручати своїх дітей. Для них же краще засвоїти ці уроки зараз, коли наслідки не настільки істотні та більш терпимі.

Непросто відправляти дитину в школу, знаючи, що він встиг з’їсти тільки яблуко і зерновий батончик, коли я цілком могла б приготувати йому бутерброди з собою – але знаєте що? Це був перший і останній раз, коли він забув взяти з собою їжу. Тепер він щовечора складає їжу на завтра після вечері.

Тому що правила працюють, і ми обидва засвоїли цей урок на власній шкурі.
Адже був час, коли я б не встояла і зробила йому бутерброди. Був час, коли я всіляко опікала своїх дітей. Були часи, коли об мене витирали ноги і це дає мені зараз право озирнутися назад, а потім залізти на табурет і проголосити: повірте мені, немає нічого хорошого в тому, щоб жити з невдячними хамами, яких ви самі ж і виховали своєю опікою.

Думаєте, вони на мене не ображаються? Ображаються.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩