Ми були на весіллі у друзів в заміському будинку, мій чоловік танцював з однією дівчиною. Потім деякий час я не могла його знайти. Чоловік пояснював, що в цей час він пішов в кімнату трохи поспати, але я не хотіла його слухати. Як мене чоловік не вмовляв, але я все подала на розлучення. А тепер хочу повернути його назад, але не знаю, як це зробити

 

Я вийшла заміж доволі молодою, мені щойно виповнилося 22 роки. Всі наші знайомі дивувалися, як могло статися, що двоє таких різних людей могли зійтися? У мене досить запальний характер, я заводжуся з пів обороту. Мій чоловік – флегматик, спокійний, завжди мовчить. Мене це часто в ньому дратувало: зі мною треба сперечатися, щось доводити, а він так спокійно на все реагував, що вже й продовжувати не хотілося.

Але, кажуть, що протилежності якраз і сходяться. За матеріалами.

У шлюбі у нас народилося троє дітей: зараз двом старшим дівчаткам сімнадцять і п’ятнадцять, а синові тринадцять, живемо всі разом. Чотири роки тому я розлучилася з їх батьком. Справа в тому, що я запідозрила чоловіка у зраді, факт якої так і залишився недоведеним.

Взагалі, дивна історія, були на весіллі у друзів в заміському будинку, чоловік танцював з однією дівчиною. Потім парочка зникла на деякий час, от я собі все і придумала. Чоловік клявся, що в цей час він пішов в кімнату трохи поспати, але я не хотіла його слухати.

Як мене чоловік не вмовляв, але я все подала на розлучення. Причиною стала не тільки ця недоведена зрада – вона просто стала останньою краплею. Мене до цього часу багато що не влаштовувало: вважала, що чоловік мало заробляє, не робить належну кар’єру, що його рідкісні посиденьки з друзями в гаражі – неприпустима річ, що він зайвий раз мені вдома не допоможе. Загалом, такі побутові дрібниці, які є у всіх в родині. Та ще й характер у мене впертий. Одним словом, ми розлучилися.

Але якби ж то на цьому я заспокоїлася. Замість цього я стала налаштовувати дітей проти їх батька, коли він пішов. Казала, що тато ухиляється від аліментів, тому що хоче водити в ресторани жінок, і йому байдуже, що його рідні діти будуть голодувати. Хоча аліменти приходили в повній мірі.

Я говорила дітям, що батько хоче відібрати у нас квартиру, що він нас не любить. Багато всього вигадувала, навіть писати зараз соромно. В результаті діти мені таки повірили, і навіть татом перестали називати чоловіка і відключали телефони, коли він їм дзвонив.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩