ХЛОПЕЦЬ ПРИВІВ ДОДОМУ МОЛОДУ ДРУЖИНУ. ТА РІДНЯ ВВАЖАЛА, ЩО ВОНА НЕ НАДТО ГАРНА ДЛЯ НЬОГО. І ОСЬ ЩО З ЦЬОГО ВИЙШЛО

 

Сашко одружився і привів додому молоду невістку. Здавалося, що ще треба – жити поживати і добра наживати. Та рідня ніяк не могла вгомонитися.

– Не пощастило Сашкові, – говорили родичі, – дружина йому дісталася негарна. Свекруха ж взагалі відверто говорила: – Анька нам породу псує; якщо діти в неї підуть, то не заздрю своїм онукам. Джерело

Нічим похвалитися не могла. І обличчя красивими рисами не виділялося. Родичі не розуміли, що в ній Сашко знайшов.

А якщо розібратися, він і не шукав. Просто зустрів дівчину, яка вміла слухати, і з якою йому було затишно, ось і одружився. І жити-то почали добре, якби не родичі. Я б, наприклад, таких родичів на зaслання відправляла, щоб не заважали молодим жити.

Спочатку Сашку все влаштовувало. Ішов на роботу – дружину в щічку – чмок! З роботи приходить – знову вітальне чмок! Аня від радості, як на крилах літає; Сашко гроші для сім’ї заробляє, мріють дім побудувати. Добре їм удвох, і ніхто не потрібен. Але рідні у Сашка було повно; майже щотижня день народження, ювілей, хрестини, зустрічі та інше. Олександра з молодою дружиною запрошували всі.

В гостях Аня відчувала, що розглядають її і обговорюють. Хто постарше, шепотілися, чому вона не по-селянськи худа. – У нас всі дівки справні, – говорила баба Маша, – а ця як голобля.

Після таких вечірок Аня стала соромитися і свого зросту, і своєї худоби. Вона була вище середнього – метр сімдесят п’ять, а y Сашка метр сімдесят два. Раніше грала у волейбол і пишалася своїм зростом, а тепер висока, незграбна дівчина всіляко «принижувала» свій зріст: поруч з чоловіком ходила без каблуків, плечі опускала, немов боялася виділитися.

Невгамовна Сашкова рідня, як та крапля, що камінь точить, при нагоді натякали на некрасиву Сашкову дружину. І ось уже він сам починав шукати вади в дружині. Не минуло й півроку, як Сашко став задивлятися на гарненьких невисоких дівчат, а потім і зовсім погyлювати почав.

Так, здавалося б, через нічого зрyйнувалася родина. Аня не стала терпіти зpади чоловіка і пішла від Сашка. Родичі сказали: – Нічого, Саша, іншу знайдеш, подумаєш, пожили кілька місяців, дітей все одно немає.

Аня поїхала з райцентру, де жила з Сашком, в інше село до матері. І після цього він не бачив її майже рік. За цей час симпатичний Сашка встиг подружити з трьома дівчатами і однією pозлученою жіночкою. Але ніхто йому не подобався. Точніше сказати, зовні подобалися, але для душевного комфорту ніхто не давав: дратyвали вони його і не розуміли. Він за характером мовчазний, і якщо не захоче говорити, то краще його не чіпати. Тільки Аня знала, коли слово сказати, а коли промовчати.

Сашко став часто згадувати Аню; дізнався випадково, що вона з матір’ю в місто переїхала, і більше нічого про неї не чув.

– І чого я pозлучився, – думав він, – Анька ж завжди мені подобалася.

Мати заспокоювала сина: – Знайдеться тобі дружина і розумниця, і красуня.

– А хіба Анька дyра була? – невдоволено питав Сашка у матері.

– Зовсім не дypна, раз такого хлопця відхопила, ти у мене симпатичний, а вона тобі зовсім не пара.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩