– Давай-но я тебе відразу на місце поставлю? Слухай сюди, господиня! Я – батько твого чоловіка і неповаги я не потерплю, зрозуміла? – Я думала, як виставити цього нахабу з будинку. Але додумати мені не дали – свекруха прийшла. Вона завалилася мені в ноги і попросила не руйнувати її щастя

 


Разом зі свекром, який нарешті нагулявся в мій будинок прийшов домострой. Всього на один день, але мені вистачило. У вільне плавання, стомившись утримувати дружину і двох дітей, батько сімейства пішов 9 років тому. Моєму чоловікові тоді було 17, його молодшій сестрі – 15. Мало того – він забрав у сім’ї житло, залишивши їх на вулиці в буквальному сенсі слова.

Свекруха з дітьми була прописана у своєї матері, там же вона брала участь в приватизації. Але жити там було ніде – дві її сестри з сім’ями і дітьми плюс їх мама в трикімнатній квартирі. І ділити квартиру їй совість не дозволила. Свекруха орендувала житло. Її старший син пішов працювати, закінчивши 11 класів. Освіти він так і не отримав. Зовиця в 19 років вискочила заміж і переїхала до чоловіка. Дзвонить раз на рік і все. А Даня так і залишився жити з мамою.

Коли ми познайомилися, він постійно працював. Ми з’їхалися – я переїхала до них в орендовану квартиру. Мій тато, дізнавшись про ситуацію в родині обранця, подарував мені на весілля будинок. Невеликий, але двоповерховий, з усіма зручностями і маленькою ділянкою, головне – в межах міста. Я забрала з собою і свекруху – відносини у нас прекрасні були. До недавніх пір.

Ми всі працюємо, гроші не ділили, з покупкою продуктів все нормально було. Побутових сварок не було – хто вдома, той і готує, коли все з’їли. У плані прибирання теж в порядку. Свекруху я дуже поважала. Та й вона, переїхавши в будинок, заспокоїлася. В орендованій квартирі вона жила, як на пороховій бочці, постійно переживаючи – а раптом виселять. Переїхавши, вона взялася за ремонт своєї кімнати з великим ентузіазмом. Завела кота, запитавши дозволу. Обживалась і сяяла від щастя.

До нас вона не лізла, Навпаки, постійно говорила Дані що йому пощастило з дружиною. Батько Дані заявився до нас півроку тому. Його свекруха привела. Вони випадково зустрілися, він поплакався про свою нелегку долю: жінка, до якої він пішов, виявилася підступною жінкою. Ласкавими вмовляннями і обіцянками вона вмовила його продати квартиру. Свекор оплачував навчання в інституті її дитині, купував різні матеріальні блага, зробив ремонт у її квартирі.

Але казка тривала недовго. Скінчилися гроші – став не потрібен. Роботу, бідолаха, знайти не зміг, перебивався випадковими заробітками і жив по друзях-знайомих. Як на мене – він отримав те, що хотів. Проміняв свою сім’ю на ліву тітку, вклався в її дитини, хоча міг би і про своїх дітей згадати. Загалом, за що боровся.

А ось серце свекрухи розтануло. Як вона, ніяковіючи, сказала – нахлинули колишні почуття. Цей … чоловік сидів на дивані і потягував каву з моєї гуртки, загорнувшись в халат чоловіка.

– Ти що, господиня? – гидливо скривившись, запитав він.

– Я господиня. А ти хто? – тицьнула я йому у відповідь.


– Давай-но я тебе відразу на місце поставлю? Слухай сюди, господиня! Я – батько твого чоловіка і неповаги я не потерплю, зрозуміла?

Я розсміялася. Сидить щось в моїй вітальні і ще буде мене на місце ставити? Пречудово!

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩