Сваха допомогла синові з невісткою купити двокімнатну квартиру. Я відразу сказала, що допомагати не буду. Але запропонувала віддати їм свої старі меблі, бо давно вже хотіла собі купити нові. А невістка замість того, щоб сказати дякую, обурюється, що її мама так би ніколи не зробила

 

– Мій син нещодавно переїхав в нове житло. Я запропонувала йому в нову квартиру наші меблі забрати – спальню і кухню, – розповідає шістдесятирічна Валентина Григорівна. –  У них там поки зовсім нічого, порожньо! Сплять на надувному матраці. Кажу, беріть моє, а ми з батьком собі все нове купимо. А невістка губи скривила! Моя мама, каже, ніколи б так не зробила. Їй би і в голову не прийшло собі купувати нове, а мені віддати свій старий мотлох!

Мотлохом меблі Валентини Григорівни не назвати – купувалося все порівняно недавно, років дванадцять тому, в дорогих меблевих салонах. Вони з чоловіком люди досить заможні, і можуть собі дозволити найкраще. Що-небудь не беруть. Правда, це «найкраще» іноді грає не на руку. Начебто і набридли вже свої старі гарнітури, зараз стільки всього нового, оригінального, просто очі розбігаються. Валентина Григорівна взяла б новеньке, і матеріальна можливість для цього є.

Але міняти старе немає ніякого сенсу – воно все в ідеальному стані. Добротні якісні речі, розраховані якщо не на пів століття, то на десятиліття. Ну не викидати ж їх! А продавати – якщо тільки за безцінь. Та й клопітно це, продавати. Фотографувати, кудись все це викладати, відповідати на дзвінки, запускати в будинок чужих людей, які будуть всюди витріщатися, навіщо це треба.

Так що в чомусь невістка Галина, мабуть, має рацію: можливості прилаштувати свої гарнітури свекруха щиро зраділа.

– Але ж це, перш за все, я для них добру справу роблю! – обурюється Валентина Григорівна. – У них взагалі нічого. Порожні кімнати! Я їм безкоштовно віддаю хороші речі, а вони ще кривляться!

З квартирою синові з дружиною дуже сильно допомогла теща. Продала свою дачу, витягла накопичення. Молоді теж вигребли у себе все, що було, до копійки. Замахнулися одразу на двокімнатну квартиру, щоб уже жити багато років в комфорті. Тепер місце є, навіть якщо дитина народиться, буде достатньо.

Грошей тільки вистачило впритул, на ремонт теща ще позичила у своєї сестри. Але Валентина Григорівна не бачить в цьому ніякого подвигу зі сторони свахи.

Самі вони з чоловіком у витратах участі не брали – вони ще до весілля оголосили свою думку про те, що сина виростили і жити тепер будуть для себе. Так що на всі натяки невістки на тему «а ось моя мама вважає не так» просто розводять руками – а ми відразу, мовляв, попереджали. І що там твоя мама вважає – це не наша справа.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩