Олеся була вдовицею. Її перший чоловік був «гулякою», хоча вона його сильно кохала, та прощала подружні зради аж сім років. А він одружився і закордон виїхав. Другого чоловіка – її найбільшого кохання, одного дня просто не стало

 


Її улюблені квіти – ромашки. Ото, як тільки десь побачить, що продають, зразу ж купить Олеся для себе букетик, поставить на стіл і милується. Так, наче в дитинство своє потрапляє. І зразу ж Купайлицю згадує. Тут, у великому місті, де вона мешкає вже багато років, не знають люди таких традицій. Якось запитала у співробітниці про те, чи вона щось знає про свято Купала, і була неприємно здивована – не знає нічого, навіть назв квітів, дерев та трав.

– Я виросла на асфальті, – сміється. – То ти в нас лісова Мавка.

А Олеся ж не тільки на всім розуміється, але й досі вірить у дива Купальської ночі. У те, що папороть цвіте, і тому, хто її знайде чарівний зір відкриється та допоможе давні скарби відшукати.

Кожного року, на це літнє магічне свято, вони з дівчатами вставали раненько, вмивалися росою та сходилися біля білого каменя, щоб за зіллям іти. Дорогою пісень співали, жартували, сміялися… Збирали барвисті, запашні квіти, яких Бог щедро насіяв у горах. Там і волошки, і кашка, і незабудки, і дзвіночки, і маки, і жовтець, і люпин, і шавлія… А найбільше ромашок. Своїми жовтими очицями з білими віями, здивовано позирають у блакитне небо, чисті, незаймані, як вони – дівчата. Тут і без ворожби не обходиться: «любить-не любить», – кожна свою таємницю квітці, наче подружці звіряє.

Із великими букетами різноквіть поспішають додому. Збираються по обіді – Купайлицю святкувати. Хлопці приносять зрубану вербову гілку. Ото її й називають – Купайлиця, поважно, особливо, бо вона ж душу має, та ауру дивовижну. Біля неї стелять скатертину та розкладають смаколики. Ягідний пиріг та компот з вишень, то обов’язково мають бути. А Купайлицю прикрашають, наче новорічну ялинку – цукерками, вишнями, черешнями, квітами та серпантином. Частуються та купальських пісень співають:

– Ой на городі Купайлиця,

Вийшла дівчина тай чваниться,

На неї хлопці зглядаються,

А зачіпати встидаються…

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩