Два роки Люба закреслювала в календарі минувший день і рахувала, скільки часу залишилося до зустрічі з Андрієм. Вона не знала, що за два місяці до повернення, Андрій написав матері листа, в якому повідомив, що познайомився з дочкою полковника. Він одружився з Веронікою, але у долі були свої плани

 


Люба проводжала Андрія в армію, жодного разу не поцілувавшись з ним. Вони і дружити-то почали місяць тому, коли зустрілися в клубі на танцях.

– А я і не цілувалася ще ні з ким, – зізналася Люба Андрію.

– Не цілувалася значить, – здивувався хлопець, подивившись Любі в очі, – сині, як небо. Ще мить і поцілував би дівчину, але рипнула хвіртка і Люба, засоромившись, швидко попрощалася з Андрієм. А на другий день, на проводах, при людях, вони так і не зважилися поцілуватися.

Два роки Люба закреслювала в календарі минувший день і рахувала, скільки часу залишилося до зустрічі з Андрієм. Вона не знала, що за два місяці до повернення, Андрій написав матері листа, в якому повідомив, що познайомився з дочкою полковника, у якого він був водієм. Вероніка – так звали дівчину – запропонувала залишитися в її рідному місті. І мати дала згоду, вважаючи, що синові пощастило, влаштувати своє життя і кар’єру.

Незабаром Андрій одружився з Веронікою; полковник, що став йому тестем, влаштував на хорошу роботу, допоміг з квартирою. Батьки Андрія з’їздили на весілля, повернулися задоволені. І тільки Люба чекала, не вірячи, що Андрій одружився.

– Я почекаю, – говорила вона, – ніхто мені, крім нього не потрібен. А через три роки вийшла заміж, тому що батьки наполягли: треба було якось відвернути дочку від думок про Андрія.

Побачив Сергій, як на весіллі однокласник привітав Любу, подарувавши букет квітів. Це і стало приводом для ревнощів. До цього не знала Люба, що Сергій нестерпно ревнивий. Ледь жива у першу ж шлюбну ніч, якої у них то і не було, Люба вирвалася від чоловіка до батьків. Проспавшись, прибіг Сергій, благаючи повернутися, обіцяв більше ніколи в житті не піднімати на дружину руку. Але батьки навіть не дали наблизитися до доньки. Так розлучилася Люба, не ставши по-справжньому дружиною.

Заміж вона більше не збиралася, напевно, так і залишилася б самотньою, якби не посватався до неї вдівець з двома дітьми. Геннадій був людиною м’якою, доброю. Але заміж за нього Люба вийшла через дітей, які залишилися без матері. Для семирічного Антошки і п’ятирічної Оленки Люба стала справжньою матір’ю. А ось Геннадій виявився людиною слабохарактерною: любив чарку, частенько роботу пропускав. Його звільняли, і Люба терміново шукала йому нову роботу.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩