– А на море ми візьмемо тільки сина – дочка ще маленька, нехай сидить з бабусею. З маленьким дитиною не відпочинеш, раптом захворіє ще там! – сказала подруга. Зрада або норма?

 

Вчора стала свідком розмови. Зустрілися дві подруги Світлана і Олеся, обговорюють плани на літо.

Стало зрозуміло, що у них молодші діти одного віку – скоро по три роки буде. Обидві сім’ї планують їхати відпочивати до моря.

Світлана з чоловіком і двома дітьми їдуть поїздом, купили квитки в плацкартний вагон – три полки. Дочка поїде на одній полиці з мамою.

Зупиняються в приватному секторі. Будуть самі готувати собі їжу на кухні. Головна мета – щоб діти в море поплескались.

А Олеся забронювала квитки в пансіонаті з харчуванням за системою «шведський стіл» і купила три квитки в купе – собі, чоловікові і синові. А доньку, вони залишають бабусі.

Світлана, коли почула, що дочку не беруть, так ввічливо каже:

– Олесь, ну як же, адже квиток безкоштовний на неї, в готелях для малюків всюди знижки. Чому не берете щось? Адже прикро їй буде.

У її подруги свої аргументи:

– З маленьким дитиною не відпочинеш, раптом захворіє ще там.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩