Чому люди часто не пам’ятають свої сни?

 

Чомусь ми дуже швидко забуваємо сновидіння: через п’ять хвилин після пробудження ми пам’ятаємо тільки половину з побаченого, а через десять – лише 10%.

Це дивно ще й тому, що сни можуть бути набагато більш яскравими і насиченими, ніж повсякденне життя. Якщо деякі події, що відбуваються уві сні, трапилися б з нами наяву – наприклад, падіння з даху або романтичний зв’язок з кінозіркою – ця історія точно залишилася б в нашій пам’яті (не кажучи вже про стрічку соцмереж).

Є кілька теорій, які допомагають зрозуміти, чому сни так швидко стираються з пам’яті. З одного боку, забування – це процес, вкрай необхідний з точки зору еволюції: для печерної людини сон про те, що, тікаючи від лева, він зістрибнув зі скелі, не закінчився б нічим хорошим.

Інша еволюційна теорія, розроблена першовідкривачем ДНК Френсісом Криком (Francis Crick), говорить: головна функція снів – забування непотрібних спогадів, які з часом накопичуються в мозку. Ми забуваємо сни ще й тому, що нам незвично згадувати те, що відбувалося в сновидінні. Ми звикли до того, що наше минуле організовано хронологічно, лінійно: спочатку сталося одне, потім інше, третє … Сни ж хаотичні, сповнені асоціацій і випадкових, нелогічних поворотів.

Крім того, повсякденне життя, необхідність встати по будильнику і відразу поспішати у справах не сприяє запам’ятовуванню снів – перше, про що ми думаємо (якщо взагалі думаємо) після пробудження: «З чого почати, що я повинен зробити сьогодні?». Через це сни розсіюються як дим.

 

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩