Я батько, я маю право забирати дитину, коли хочу і куди хочу, не питаючи тебе! – кричав мені колишній чоловік

 

Синові було 3, коли його батько обіцяв приїхати з ранку в неділю. Знаючи, що за людина мій колишній чоловік, словами якого гріш ціна, я ніколи заздалегідь не сповіщала сина про його приїзд, щоб його не травмувати.

В назване час папаня не приїхав, що було цілком очікуваним, трубку не брав, тому в той день я взагалі перестала його чекати.

Близько 9 вечора він зволив намалюватися. Ми до того моменту вже повечеряли, викупалися і готувалися до сну, адже з ранку потрібно йти в дитячий сад.

Мене не особливо порадували такі нічні гості, адже ми намагаємося дотримуватися режиму, але проганяти його я звичайно не стала, син адже зрадів.

Ось тільки приїхав горе-батько не просто в погостювати.

– Збирай дитину, я його сьогодні заберу, ми до моєї мами поїдемо, потім до мене! – практично з порогу заявив папаша.

До слова, до його маман від нас кілометрів 100 по й трасі. А за вікном жовтень і просто бив дощ, видимість нульова, поїздка видалася не безпечною.

До того ж синок хотів спати, та й не повинен дитина ночами тягатися по гостям, ради задоволення батька і бабусі. Для гостей є день. Та й в садку потрібно було бути з ранку обов’язково, осіннє свято на носі, проходила важлива репетиція.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩