Всюди лежали свічкові недогарки, на підлозі були накреслені крейдою різні кола і загадкові символи, а уздовж однієї із стін стояли в ряд дванадцять однакових мітел. Олена взяла одну з них собі. Час вже давно перевалив за північ, як раптом щось сталося

 


Той рік в житті Олени виявився особливо важким. Вона втратила хорошу роботу і їй довелося тимчасово підробляти в дуже маленькому магазині, щоб на щось жити. Але і там їй не пощастило: зарплату сильно затримували і грошей катастрофічно не вистачало. В результаті їй з дочкою Юлею і собакою довелося переїхати з хорошої квартири в центрі міста, в хрущовку на околиці.

Будинок, куди вони переселилися, був досить старим, але міцним. Поблизу стояли ще два будинки на кілька десятків років старше цього. Вони були давно закинуті і встигли обрости масою загадкових чуток і легенд. Місцеві жителі не могли дочекатися, коли ж їх, нарешті, знесуть. Олені ж вони, навпаки, чимось подобалися. Було в них щось таємниче, привабливе.

Особливо цікавив її той будинок, що стояв прямо навпроти. Жінка навіть хотіла якось його досліджувати, але на першому поверсі вікна були забиті міцними дошками, так що екскурсія не відбулася. Між напівзруйнованими будинками був невеликий пустир, де Олена часто гуляла зі своїм улюбленцем, ротвейлером Максом.

Якось в черговий раз прогулюючись повз цікавий для неї будинок, вона помітила, що на одному з вікон дошки лише для видимості, і їх можна без зусиль зрушити в бік. Жінка не стала втрачати таку можливість і, залишивши пса зовні, швидко пробралася в будинок. На першому поверсі панувала напівтемрява: забиті вікна пропускали мало світла. Зате на другому виявилося куди світліше і цікавіше.

Там всюди лежали свічкові недогарки, на підлозі були накреслені крейдою різні кола і загадкові символи, а уздовж однієї із стін стояли в ряд дванадцять однакових мітел. Всі вони були нові і міцні. Олена з посмішкою уявила, як на цих віничках сюди злітаються всі місцеві відьми. Хоча, звичайно, вона розуміла, що все набагато прозаїчніше. Мітли, ймовірно, були вкрадені з якогось складу з метою їх подальшого продажу, і тимчасово заховані в цьому затишному місці.

Жінка замислилася. У квартирі, де вони з дочкою тепер змушені були жити, для прибирання їй доводилося користуватися старим облізлим віником, залишеним попередніми мешканцями. У процесі використання з нього раз у раз випадали гілочки, так що шкоди від нього було більше, ніж користі. А так як грошей ледь вистачало на їжу (навіть собаку доводилося годувати макаронами і картоплею), купити новий віник Олена не могла. Так чому б не взяти одну з цих чудових мітел?

З прогулянки жінка повернулася задоволена, з новенькою мітлою в руках. В той же день вона випробувала свій трофей у справі і ретельно вимела всю квартиру. Результат перевершив всі очікування, так що Олена ще раз пораділа, що зважилася взяти мітлу. Увечері, коли дочка вже міцно спала, жінка затишно влаштувалася на дивані з цікавою книгою і собакою під боком. Час вже давно перевалив за північ, як раптом щось сталося.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу нажав ее номер ниже⇩