Мої батьки подарували нам на весілля квартиру, а теща вирішила свою віддати дочці і жити з нами…

в мене в сім’ї склалася важка ситуація і я не знаю,що робити. Хочу просто виговоритись і пожалітись.

Мій чоловік з багатодітної сім’ї. Він – старший. У нього 2 брата і молодша сестра. Свекруха так хотіла дівчинку, що народжувала, поки не вийшло.

Коли я виходила заміж за Віктора, то думала, що старший брат з великої родини – особливо відповідальний і максимально готовий і розуміє, що таке сім’я. І в цьому я не помилилася, за винятком одного нюансу. Вся сім’я просто гіпертрофовано любить молодшу сестру. Свекруха привчила всіх синів, що щастя і благополуччя Лізи – це основне завдання всіх членів сім’ї.

Коли я виходила заміж, Лізі було 10 років і ця опіка виглядала дуже мило і зворушливо. А ось через 5 років почалися серйозні проблеми, які відбилися і на нашій родині.

Дівчинка категорично не хотіла вчитися, постійно зв’язувалася ні з тією компанією, вічно потрапляла в якісь ситуації, з яких її треба було рятувати. І вона, без докорів сумління, дзвонила комусь із братів і вимагала терміново її рятувати. Звичайно, першим в цьому списку був старший брат. І ось, чоловік в ніч-північ, зривався за першим дзвінком і їхав її рятувати. Я тоді думала – ну нічого, підросте, схаменеться – і все прийде в норму. Як би не так!

Скоро Ліза зібралася заміж і весілля повинні були сплатити брати – адже у свекрухи немає таких грошей. А старший брат, природно, повинен більше всіх. Ну добре. Вийшла вона заміж за якогось голодранця. У свекрухи – «трійка», і вони спочатку намагалися жити з нею. Але, з мамою Ліза не ужилась – і вони пішли на орендоване житло.

Потім малюк, потім інший, потім новий чоловік і знову 2 малюка. Вихована в твердій впевненості, що їй всі повинні, вона також думає, що всі повинні її дітям. Збираємося у свекрухи на яке-небудь сімейне свято – я купую племінникам подарунки і солодощі, а вона, хоч би раз, щось купила моїй дитині. Ну і добре. А недавно вони з мамою придумали, що батьки повинні жити зі старшим сином – так належить, а квартиру треба віддати молодшій дитині – Лізі. І, найжахливіше, що чоловік – не проти.

У нас теж «трійка» і одна дитина. Ця квартира подарована нам моїми батьками, але свекруха вважає, що син за 20 років шлюбу зі мною – її повноправний власник. Одна кімната – наша, друга – сина. Так, син скоро поїде вчитися, але він же буде приїжджати! І куди? До бабусі з дідусем в кімнату? Вони вже витрепали мені всі нерви зі своєю нещасною Лізою. Чоловіка дуже люблю, розлучатися не хочу, але і зі свекрами разом жити не хочу. Що робити не знаю.

Джерело