А якось ввечері ми почали сперечатися і чоловік сказав, що зовсім мене не кохає. Ми, після того, відразу роз’їхалися. Я поїхала жити до своїх батьків. А через два місяці чоловік прийшов до мене, благав пробачити і повернутися. Я вже хотіла збирати речі, але дізналася де весь цей час він жив. Тепер навіть не знаю, що й батькам сказати

 

У мене давно вже якийсь сум та неспокій на душі. Розповім вам коротенько свою непросту історію, можливо і мені трохи стане легше після цього, адже важко усвідомлювати, що рідна тобі людина, якій повністю довіряєш, на яку покладаєшся, так підло може вчинити.

Якось посперечалися ми з моїм чоловіком, як часто буває у багатьох сім’ях, через дрібницю якусь. Наговорили один одному багато недобрих речей, згадувати про це вже не надто приємно. Він взагалі сказав мені, що не кохає мене зовсім і ми роз’їхалися, відпочити один від одного і подумати, як далі нам жити, і чи взагалі потрібна така сім’я. Хоча це було очікувано, у мене вже давно складалося таке враження, що чоловік зовсім став іншою людиною, не був тим, за кого я вийшла заміж.

Буквально через два тижні, після того як ми розійшлися з ним, чоловік познайомився з іншою жінкою.

А я жила весь цей час у своїх батьків, в іншому місті. Склала іспити і залишилася після сесії ще на місяць.

Раптом, якось зовсім несподівано, через два місяці мій чоловік з’явився сам.

Почав писати, дзвонити, благати мене повернутися. Сказав, що був весь цей час з нею, але бачилися вони лише у вихідні дні. Точніше, навіть сам не сказав, а я дізналася про це все, а він підтвердив. Тоді він почав розповідати, що все це було несерйозно, для нього це зовсім нічого не значить, що він зробив найбільшу помилку в своєму житті.

Я подумала і вирішила пробачити йому. У нас дитині півтора року. Він батько хороший, чоловік чудовий, піклується, турбується про нас і заробляє не погано. Завжди можна на нього покластися, в допомозі ніколи не відмовляє.

Але тут з’ясовується, що вони два місяці жили разом, під одним дахом, як сім’я. Правда відносини з нею він закінчив сам. Говорив, що соромно йому за все. Каже, що дуже любить нас і хоче жити з нами.

Але для мене це дуже важко прийняти, я думала, що то був короткий роман, а вони жили разом.

Зовні я досить гарна жінка, проте моя самооцінка завжди була нижчою, ніж потрібно. Я себе дуже недооцінюю. Тепер же вона взагалі перестала відчувати себе гарною, якщо мене просто так проміняли на іншу, у мене з’явилося чимало нехороших думок, все порівнювала себе з іншими жінками, вони здавалися мені красивими, а я ні. Коли дивлюся на свого чоловіка, то не можу більше бути собою, хочу показати завжди йому кращу свою сторону, щоб він мене не проміняв на іншу.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩