Батько пішов з сім’ї, коли мені було 11 років, а сестрі всього 5. З тих пір для нас його не стало, благо він не приїжджав і не писав, тому було трохи легше. Я бачила, як мамі важко від зради батька, але нічим не могла їй допомогти, крім того, що вчилася добре і наглядала за сестрою. Та у минулому році він з’явився

Батько пішов з сім’ї, коли мені було 11 років, а сестрі всього 5. З тих пір для нас його не стало, благо він не приїжджав і не писав, тому було трохи легше. Я бачила, як мамі важко від зради батька, але нічим не могла їй допомогти, крім того, що вчилася добре і наглядала за сестрою.

У минулому році раптово з’явився батько, почав просити у нас вибачення, каятися, говорив, що зрозумів свою помилку (на це йому знадобилося цілих сім років!). Сестра його майже не пам’ятає, а здивована від того, що мама його пробачила, і він тепер буде жити з нами. Я бачу, що він приїхав не тому, що розкаявся, і що ми йому потрібні, швидше за все, його звідти просто вигнали, бо приїхав до нас майже без нічого, тільки одяг і дрібні гроші, а сам такий нещасний і недоглянутий.

Я не можу забути образу і те, як нам було матеріально важко, ніколи не зможу назвати його татом, як і сестра. Мама намагається нас помирити, часто плаче, напевно, теж розуміє, що він нещирий, але тоді навіщо було його приймати? Батько вже обжився дома, став командувати, підвищувати голос на маму і на нас з сестрою, я не витримала і все йому висловила. Сказала, що не люблю його, і ніколи не пробачу. Він так розлютився, що ледве мене не відлупцював.

Після цього, я поставила мамі умову – якщо він залишиться, то піду я. Мама не може вирішити, хто для неї важливіше і вчора я переїхала жити до бабусі в інший район. Бабуся теж нас підтримує, але переконати маму не може.

Зі мною поїхала і сестра, сказала, що не повернеться, поки батько буде жити в нашій квартирі. Сестру, швидше за все, мама забере (вона так сказала по телефону бабусі). Тоді у мене не буде ні батька, ні матері. Нехай вибирає, хто їй важливіше. Я більше ніж впевнена, що він трохи відійде і знову стане їй зраджувати, і мені навіть цього хочеться, раз їй одної зради мало було, і вона готова заради нього пожертвувати відносинами з дітьми. До речі, ми для мами були єдиною підтримкою після зради батька.

Я, як жінка, не можу зрозуміти, як можна себе так принижувати? Заради чого?

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – dziecisawazne

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook


Джерело