За 10 хвuлuн до реєстрації шлюбу до залu увійшов тато нареченоrо, а моя мама зблідла і навіть впустuла з рук квітu. Все, що вона мені змоrла сказатu: “Нелю, це твій батько”

 

Якби мені розповіли таку історію я не повірила б ніколи. Коли мені було 20 років, я познайомилася з Сергієм, він від мене був старший на 5 років. Ми якийсь час зустрічалися і він мені зробив пропозицію, я відразу ж погодилася, ми так підходили одне одному. У нас були спільні інтереси, нам подобалося грати на гітарі, подобалася одна музика. Ми думали про поїздки в привабливі для нас країни. Я і він писали вірші, хоча у нього, як на мене не дуже виходило, та не суть.

Я жила з мамою і він жив з мамою. Я не знала свого батька, а мама говорила, що він і не знає про мене і вона його знайти не може, а його батько пішов з сім’ї, коли йому було всього 3 роки. Але років через 10 його батько захотів з ним спілкуватися, іноді вони зустрічалися, ну як іноді, раз на рік, як він говорив, іноді зідзвонювалися.

Його батька я не знала і не бачила. Він жив в іншому місті. Коли ми планували весілля і кого будемо запрошувати, домовилися, що тільки близьких і кілька друзів, у нас буде скромне весілля, так як грошей багато не було. Але це не головне, ми любили один одного і хотіли жити разом. Так ось, коли ми домовилися про список гостей, я запитала чи прийде його батько на весілля. Він сказав, що запросить його, але не впевнений. На цьому і закінчилася розмова.

Настав день весілля, я була одягнена в шикарну сукню, я коли його побачила, я зрозуміла що це найкраще, що може бути. Гарний костюм у Сергія. Ми приїхали в призначений час в РАЦС. З нами були наші мами, бабусі і дідусі його і мої і кілька друзів. Батька Сергія не було. Мами наші за рік нашого спілкування бачилися кілька разів і особливо одна про одну нічого не знали. Так ось, що було далі.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩