ПIСЛЯ НАPОДЖЕННЯ ДUТИНИ ЧOЛОВІК ДYЖЕ ЗМIНИВСЯ – СТAВ СКYПИМ, НE ДAВАВ ГPОШІ НAВІТЬ НА НАЙНЕOБХІДНІШЕ. ПOСТІЙНО ГOВОРИВ, ЩО МEНІ ПOРА НА РOБОТУ. І Я ПIШЛА, ВІД НЬOГО

 

Пiсля наpодження дuтини чoловік дyже змiнився – стaв скyпим, нe дaвав гpоші нaвіть на найнеoбхідніше. Пoстійно гoворив, що мeні пoра на рoботу. І я пiшла, від ньoго.

Сиділа в декреті, синові виповнилося півроку. Грошей не вистачало кaтастрофічно. Офіційна зарплата у мене була маленька, все було по-сірому, тому декретні були крихітні. А потім мене і зовсім звільнили. Чоловік став скупитися, не давав грошей навіть на найнеобхідніше: памперси, ліки, їжу, стоматолога, став гнати на роботу.

На моє запитання, куди подіти немовля, не відповідав. А потім він з другом замутив бізнес і запропонував мені працювати в ньому з дому. За зарплату.

Я цілий день сиділа на дзвінках, перед комп’ютером, при цьому весь побут був на мені, дитина – теж. Добре пам’ятаю, як однією рукою качала сина, іншою – мила підлогу, а вухом і плечем затискала телефон і домовлялася щодо закупівель. Коли син плакав, я залишала його одного в ліжечку, а сама закривалася в туалеті і дзвонила клієнтам. Чоловік з одним в цей час їздили все з якихось «справах».

Після трьох місяців такої роботи я запитала у чоловіка, де моя зарплата. Чоловік сказав, що як мені не соромно, я працюю на сімейну справу, гроші будуть, коли я їх зароблю.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩