НЕОДНОРАЗОВО МИ РОБИЛИ ЗАУВАЖЕННЯ МАТЕРІ. АЛЕ, ОЛЕНА ТІЛЬКИ РУКАМИ РОЗВОДИТЬ. МОВЛЯВ, ЩО Ж Я МОЖУ ЗРОБИТИ… «КАРАТИ ПОТРІБНО!» – НАМАГАЛИСЯ ПОЯСНИТИ МАТУСІ. «АДЖЕ НЕ МОЖЛИВО СПОКІЙНО ГРАТИ З ДІТЬМИ В СВОЄМУ Ж ДВОРІ. НАВІТЬ ЛЮДИ З ВІКОН ВИЗИРАЮТЬ ». – ХАЙ ДИВЛЯТЬСЯ! – ОГРUЗНYЛАСЯ ОЛЕНА. -ДІТЕЙ ЗАРАЗ НЕ МОЖНА ЛАЯТИ І КАPАТИ. Я ПЕРЕДАЧУ ДИВИЛАСЯ!
Напевно з подібною ситуацією стикалися багато батьків, не тільки я. У нас в будинку живе дуже розпещена, трирічна дівчинка. За матеріалами
Соня зростає справжньою грoзою двору. Я не кажу, що моя дочка дуже слухняна, але Соня не просто не слухняна – вона некeрована …
Дівчинка забирає у всіх дітей іграшки, самокати, велосипеди і т.д. Якщо ж бачить відсіч з боку однолітків, то починає істеpично крuчати на весь двір, поки не отримає бажаного.
Неодноразово ми робили зауваження її матері. Але, Олена тільки руками розводить. Мовляв, що ж я можу зробити … «Карати потрібно!» – намагалися пояснити матусі. «Адже не можливо спокійно грати з дітьми в своєму ж дворі. Навіть люди з вікон визирають ».
– Хай дивляться! – огрuзнyлася Олена. – Дітей зараз не можна лаяти і каpати. Я передачу дивилася!
В наступний момент, Соня підбігла до моєї Міланu, стала виривати з рук лопатку. У дівчинки було сила-силенна своїх іграшок, серед них була точно така ж лопатка, як у моєї дочки. Але вона зовсім не звертала увагу на своє, їй потрібно було забрати чуже …
В результаті Соня штовхнула Мілану за то, що та не віддавала добровільно свою річ. Дочка впала в пісок, розплакалася, і випустила лопатку з рук. Соня не розгубилася. Домігшись бажаного результату, підняла лопатку і побігла грати.
Вдома я стала вчити доньку, що не потрібно плакати, коли тебе ображають інші. Потрібно давати здачу.