ЇХАТИ ПОТРІБНО БУЛО ДО КІНЦЕВОЇ. ЧОЛОВІК, ЩО СИДІВ НА ПРОТИ МЕНЕ, ЗРОЗУМІВ В ЯКОМУ Я СТАНОВИЩІ, АЛЕ ПРОДОВЖУВАВ СИДІТИ. ВІН ПОГЛЯДАВ НА МІЙ ЖИВІТ І ВІДВОДИВ ОЧІ. ПОРУЧ З НИМ СИДІЛА ЖІНКА РОКІВ 35 З ТАКИМ ЖЕ ПОГЛЯДОМ. Я ВПЕРТО НЕ ПРОСИЛА ПОСТУПИТИСЯ МЕНІ МІСЦЕМ. ЦЕ БУЛА ДЛЯ МЕНЕ, ЯК МІНІ ПЕРЕВІРКА

 

Ця історія сталася зі мною 6 років тому, коли я була вaгiтна своєю дочкою. Я і моя мама поїхали на планове УЗД (другого триместру) на громадському транспорті. За матеріалами

Зайшовши в автобус, я спостерігала картину: чоловіки, побачивши моє стaновище, відводили очі і вдавали, що мене не помічають.

Але не тут то було! У моєї мами характер «вогонь» і тому, як тільки ми увійшли в автобус, вона без розмов і прохань підняла чоловіка з місця, щоб посадити мене.

Він їй не став суперечити і встав. Мені спочатку було незручно через вчинок мами, здавалося що вона занадто різка. Хоча! Я вирішила поставити себе на її місце.

І знаєте? Я поступила би так само. В наш час, в першу чергу вaгiтній жінці в транспорті жінка поступиться місцем ніж чоловік. Але чому?

Відповідь на це питання досі не знаю! Може тому що кожна жінка була в такому положенні і розуміє? Не знаю.

Друга ситуація сталася в метро на п’ятому місяці вaгітнoсті. Живіт вже випuрав. Я зайшла в вагон, вільних місць не було, тому я стояла.

Для продолжения статьи перейдите на следующую страницу в низу⇩